За вечерею Петро старанно викручувався від розпитувань про особисте життя і, врешті-решт, збрехав, що у нього все добре, що улюблена дружина зараз у відрядженні, а він ось вирвався на тиждень в село, щоб відпочити від повсякденних справ і побачитися з ними. Навіть показав кілька фотографій на своєму мобільному телефоні. Він не хотів тривожити старих своїми життєвими негараздами.
– Ось і правильно, синку, – підсумував бесіду батько. – Поживеш у нас, відпочиниш від міської суєти, матері по-господарству допоможеш, поки я не відійшов від хвороби, а потім повернешся до свого міста.