Листи

1.                                    

Привіт, дорога … .

  Це було більше моїх сподівань. Я маю на увазі твого листа. Мушу признатись, що це для мене була велика несподіванка. Про таке я навіть не міг мріяти.

  Надіюсь, що Ти вже зрозуміла хто пише до Тебе. Пише Ваня зі Львова, який мав велику приємність познайомитись з Тобою на Паску. Знаєш … , я страшенно не люблю писати листи, просто не вмію їх писати. Зараз ніяк не можу зібратись з думками, в голові страшенний гармидер…

  Ну, що ж, почну з того, що, не дивлячись на мою антипатію до листів, це не є мій перший лист до Тебе. Як шкода, що тоді я не мав Твоєї адреси. Це було десь тиждень після нашої вечірньої розмови. Я сидів один вдома і не міг відірвати від себе думок про Тебе. От я і вирішив ризикнути викласти свої думки на папері. Ах, як шкода, що тоді я не мав Твоєї адреси.

  Дуже вдячний за Твого коротенького, але так важливого для мене листа. Прочитавши його, я майже цілу годину намагався додзвонитися до села, але мені не поталанило. Зразу так захотілось побачити Тебе, зразу згадався той пам’ятний вечір. Ти не можеш собі уявити, як часто я згадую нашу розмову на порозі твого будинку, до найдрібніших деталей. Кожного разу, коли смуток охоплював мене або просто було скучно, не було настрою, ці спогади веселили мою душу, піднімали настрій. На перших порах я не міг повірити, що все це можливе. Наша розмова була такою щирою і відвертою, я навіть не здогадувався, що на таке здатний. Тоді я забув про все інше, його для мене просто не існувало. Як шкода, що я не зміг залишитися ще на декілька днів. Третій день в моєму місті був просто фатальний, було скучно, не було що робити. А я не знав, що зробити із своїми думками, вони все повертались і повертались до Тебе. Хочу подякувати Тобі. Свята я провів чудово, а завдяки Тобі вони стали набагато цікавіші.

  Ось пройшло два місяці. Моє життя тече спокійним руслом, без ніяких особливих пригод. Інколи дні бувають нестерпно довгими, а інколи пролітають, що навіть не встигаєш помітити. Коли почався піст, то взагалі настала страшна нудьга. Добре, що хоч є футбол і баскетбол. Але це тобі, мабуть, не дуже цікаво. Мені здається, що в твоєму селі у вас життя набагато цікавіше, але, можливо, це тільки тому, що я буваю там дуже рідко.

  Зараз дні у мене досить напружені, почалась сесія. А з нею з’явились деякі проблеми. Ось вже декілька днів не можу здати екзамен з економічної теорії, але це нічого, якось здам. З’їм собі нервів і здам.

  А як справи у Тебе, … ? Чи добре закінчила училище і що думаєш робити далі? Чи хочеш і надалі поступати у Дрогобич? І, взагалі, що там у тебе нового? Хотілося б знати про Тебе якомога більше. Як справи у вашій компанії? Ви, напевне, часто тепер ходите на річку. Напиши мені, будь ласка, про все.  

  Що ж до мене, то зараз я мрію якнайшвидше  побачити Тебе, почути Твій голос, просто поговорити. Ще раз хочу подякувати Тобі за листа і гарну листівку. Ти зробила мені приємну несподіванку. І, чесно кажучи, він мене дещо здивував, приємно здивував.  Я ніколи не міг подумати, що справив на Тебе саме таке враження Я не знав як поводитись при нашій наступній зустрічі. Але тепер я знаю. Що ж, надіюсь, що все таки Тебе скоро побачу. Як би хотілось, щоб це відбулось якомога швидше. Але життя – це складна штука, і не завжди є так, як людині хочеться. Але буду надіятись на краще.

   Мабуть, цим і буду закінчувати свого коротенького листа. Як на мене, то це і так щось незвичайне. Напевно, це мій перший нормальний лист. Тому сподіваюсь, що Ти не будеш його судити надто строго і також надіюсь, що не заснеш читаючи це моє творіння. Надіюсь Тебе скоро побачити.

25.06.1996р.                                                                                             

 З найкращими побажаннями та думками про Тебе, Ваня.

 2.

Дорога …!

Це знову я – Ваня. Отримав Твого листа – за який дуже вдячний.

На сам перед хочу вибачитись за нашу телефонну розмову, якщо це, звичайно, можна так назвати. Мені дуже прикро, що я Тебе образив, тому прошу мене вибачити. Цілком визнаю свою вину і обіцяю виправитись!!!

Мені дуже приємно, що Ти, незважаючи на все, все ж таки відправила цього листа. Отримав його я, напевно, із запізненням, оскільки хтось переплутав поштові скриньки. Найшов Твого листа не в своїй, а в сусідській скриньці. Він був дуже цікавим для мене, я дізнався багато нових деталей про Тебе, про Твоє життя. А це для мене дуже важливо. Прийми мої найкращі побажання з приводу успішного закінчення педучилища. Я заздрю тим дітям, яких Ти будеш вчити. Їм просто повезе. Бажаю Тобі знайти хорошу роботу.

Приємно було прочитати такі гарні порівняння щодо мого скромного листа. Може, ще з мене будуть люди. Хочу подякувати Тобі за чарівну листівку і теплі привітання. На жаль, на Івана Купала я не зміг побачити Тебе. Ти просиш написати про себе все – це буде не так вже й важко.       Я просто вмираю від нудьги. З кожним днем все гірше. Нічого доброго, крім твого листа, в моєму житті не відбулося. Навіть, можна сказати, що мене переслідують тільки невдачі. Сесію здав фатально. Середній бал в мене вийшов «4». Економічну теорію здав на «3». Це було катастрофою. Вдома вислухав півгодинну проповідь батьків, хоча цілком слушну. На
другий раз буду знати, як не вчитись. Проте в цьому є і доля Твоєї вини. Як якась наука може лізти в голову, коли всі мої думки тільки про Тебе. Ну не буду спирати на Тебе всі свої провини. В цьому винен лише я і ніхто інший.

Що ж іще написати про своє життя? Нудьга. Футбол вже закінчився, а Олімпійські ігри ще не почались. І тільки думки про Тебе, згадки з того пам’ятного вечора, надія на близьку зустріч відганяють від мене печаль. Сьогодні почали накривати хату. Тому всі свої канікули (їх є 2 тижні) я проведу на будові. В кінці липня в мене починається практика, яка протягнеться аж до кінця серпня. Попередній тиждень бив байки, возив майстрам їсти і заглядав в пошту. Ось і все, що я робив. Свято провів, можна сказати, нормально. В суботу ввечері вирішили з друзями відвідати новий бар , який нещодавно відкрили. Як на наш стиль життя було досить приємно. Проговорили декілька пляшок, покупалися, і так пройшла майже ціла ніч. Додому прийшов десь о четвертій. Скажу чесно, досить навіть «веселий». В неділю проспав пів дня, а як прокинувся, то думав, що моя голова просто розколиться. Але все скоро пройшло. Вдень поїхав з Юркою і його дівчиною на озеро. Трохи відпочили і повернулись. Ввечері знову пішли в бар. На цей раз все було набагато скромніше.