Пелюстки серця

Продовжую жити

Так, я просто продовжую жити,
І старе я би хотів забути.
Говорити — так говорити,
Щоби біль вашу почути...

Нові люди — як нові книги,
Таємничі і часом дивні.
Що до друзів — вони в мене вірні,
І для мене вони — неймовірні.

Я навчився прощати образи
І нести крізь дощ світло віри.
Хай не все було просто й одразу —
Є у мене надійна приміра.

Моє серце вже менше тривожне,
Хоч ще чує відлуння розлуки.
Я приймаю, що все не даремно —
Навіть біль, і мовчання, і муки.

Бо живу — а це значить боротися,
І любити, і падати знову.
Ну, а кожна моя нова спроба —
Це для мене вже перемога.

Подобається

#2076 в Різне
#405 в Поезія

Відредаговано: 26.08.2025