Пелюстки серця

Продовжую жити

Так, я просто продовжую жити,
І старе я би хотів забути.
Говорити - так говорити,
Щоби біль вашу почути...

Нові люди - як нові книги,
Таємничі і часом дивні.
Що до друзів - вони в мене вірні,
І для мене вони - неймовірні.

Я навчився прощати образи
І нести крізь дощ світло віри.
Хай не все було просто й одразу -
Є у мене надійна приміра.

Моє серце вже менше тривожне,
Хоч ще чує відлуння розлуки.
Я приймаю, що все не даремно -
Навіть біль, і мовчання, і муки.

Бо живу - а це значить боротися,
І любити, і падати знову.
Ну, а кожна моя нова спроба -
Це для мене вже перемога.

Подобається

#2690 в Різне
#566 в Поезія

Відредаговано: 26.08.2025