Так мало часу й дивовижних днів
Запам'ятаються в моєму серці.
Здається, що я просто сам не свій...
А може, зняти маску просто зараз —
І показати всю ту гніву лють,
Яка жила зі мною дуже довго?
Контроль та дисципліна, — думав я, —
І вірив я у те, що Бог підкаже шлях.
І довгі три роки себе тримав в руках,
Але зірвався... Я зірвався знову.
І Бога я винив у помилках,
Хоча себе я мав картати тільки,
Бо наслідки — це моїх дій були.
А в Бога я прощення лиш благаю,
Бо я згрішив у серці своїм знову.
І тільки Бог мене підніме знову.
Відредаговано: 26.08.2025