Пелюстки серця

Чи, може, ми уже перемогли?

Руки тремтять, і шелест книг забули,
І вже не бачать очі світло зір.
Поета не зламають ці тортури –
Скоро настане довгожданий мир.

А зараз розповім вам про країну,
Яку я серцем всім своїм люблю,
Сміливу, щиру, ніжну та чарівну,
Таку квітучу, чисту, неземну.

Вже стільки болю, крові та тривоги
Пережила вона за ці роки.
А де ж тут ми? Де наша допомога?
Де наша зброя? Чи ми всі німі?

Чому забули ми про милість Бога,
Про ту любов, яка живе в ці дні?
Чи вже молитва – це не допомога?
Чи, може, ми уже перемогли?

Подобається

#1776 в Різне
#337 в Поезія

Відредаговано: 26.08.2025