Життя Макса набуло стабільності й розміреності, поруч з людьми, які його приймали й доброзичливо ставились. Він вже не був пустельником, диковинкою, людиною без пам'яті. Натомість Макс Скайвокер став членом полісу з соціальними зв'язками, захопленнями й друзями.
Одним з них був Сем Бейкер, а іншою Аврора. І як це часто буває, коли в житті все гармонійно й приємно, а серце відкрите до підкорення, кохання не забариться. І Макс все частіше став думати про Рорі, не як про приятельку чи подругу, а як про дівчину, з якою тепло і приємно, яку хочеться обійняти й нарешті поцілувати. Вони проводили разом багато часу гуляючи й спілкуючись, неодноразово Макс був запрошеним на обід чи вечерю до Новаків, де познайомився з усією великою родиною. Його радо приймали, дружбу з Авророю підтримували ні на що не натякаючи. Сама Рорі, за всіма ознаками, тягнулась до нього і він повірив, що й дівчина бачить в ньому когось більшого ніж просто друг.
Побоюючись знов зробити помилку, він вирішив, перш ніж говорити з Рорі про свої почуття, дізнатись які є правила й норми для стосунків до шлюбу. Виявилось, що в цьому питанні не має жорстких правил, а єдиним принципом побудови романтичних стосунків є чесність й відвертість. Згадавши свої недовгі стосунки з Ташею він подивувався, адже там не було місця ні тому ні іншому і за бажання, він міг навіть поскаржитись на дівчину за її обман, та все ж вирішив її не ганьбити.
Отже, чоловік або жінка, які відчули зацікавленість у іншому, можуть про це прямо повідомити і отримати відповідь на свою пропозицію. У випадку співпадіння, вони домовляються про зустріч зазвичай у центральному парку. В іншому випадку, необхідно спокійно сприйняти відмову і більше ніколи не нагадувати про цей епізод, при можливих випадкових зустрічах в майбутньому, щоб не бути причиною негативних емоцій. Те саме стосується і випадків, коли один з партнерів вирішив завершити стосунки – необхідно максимально правдиво й толерантно повідомити про причину розставання, а потім поводитись так, щоб не нагадувати партнеру про минулі стосунки. Саме так поводять себе Сем і його колишня дружина – говорять тільки про дітей.
Впевнившись, що на цей раз він більш обізнаний, Макс вирішив запропонувати Рорі зустрічатись. Для цього він назначив їй зустріч біля штучного ставка в парку в молодіжній частині полісу, де вона любила малювати.
Рорі прийшла, як завжди, у легкому сарафані довжиною нижче колін і з розпущеним довгим волоссям. Така не схожа на усіх в полісі. Тендітна й ніжна. Макс ще раз подивувався, як швидко вона завоювала місце в його думках і серці, наповнила дні собою.
- Привіт, ти чарівно виглядаєш.
- Дякую, ти теж. Я сьогодні без мольберта, зроблю замальовки на планшет. А ти чим збираєшся зайнятись?
- Я хотів з тобою поговорити і від твоєї відповіді вже залежатиме, що я робитиму далі.
Якщо Рорі й здивувалась, то жодна рисочка на обличчі цього не видала, дівчина все так само прямо дивилась йому в очі і від цього прямого погляду ставало ніяково.
- Деякий час тому, я помітив, що почав відчувати до тебе прихильність, ти стала важливою для мене. Я маю до тебе романтичні почуття, Рорі, і якщо ти маєш трохи подібної зацікавленості в мені, я б хотів запропонувати тобі побудувати стосунки.
Він ретельно продумав цю фразу й довго її репетирував і зараз був задоволений і тембром голосу, і поставою, і результатом. Адже Рорі не відвела очей, вона зашарілась, злегка посміхнулась, а її очі заблищали (певно від сліз розчулення).
- Я теж відчуваю до тебе романтичні почуття, Максе, - заглядаючи в очі промовила Аврора й взяла його за руки.
Макс повільно притягнув її в свої обійми і легенько поцілував. Це був її перший поцілунок і Макс про це знав.
З цього дня вони стали парою.
Аврора й Макс все так само часто гуляли, відвідували виставки, театральні постановки. Він був поруч поки вона малювала, Рорі супроводжувала його на гонках і неодмінно вітала з перемогою чи була поруч при поразці. Через деякий час вони стали близькими й у фізичному плані і все частіше ночували один в одного. Їх стосунки були сповнені теплоти й підтримки, і, якщо вірити старим фільмам і урокам з соціального інтелекту Кліо, саме ці почуття можна було назвати коханням.
Єдине, що затьмарювало життя Макса були сновидіння. Кожної ночі йому снилась та дівчина. Так схожа на Аврору і все ж зовсім інша. Старша, з загостреними рисами обличчя, з короткою зачіскою. В ній не було тепла Рорі, її очі були холодними рентгенами, що вивчали усе й усіх довкола, ніби чекаючи підступу, аналізуючи й прораховуючи ризики. Сюжети снів були розмитими й безладними, наче зображення на які ти дивишся через товщу води, хочеш дотягнутись зором, свідомістю та не можеш. Дивними були не тільки копія Рорі, але й деякі деталі, які Макс встигав відмітити: одяг, деталі інтер'єру й безперечно автотранспорт. Усього цього на полісі не було, а зустрічалось лише у вигляді музейних експонатів.
Коли він врешті-решт наважився поділитись з Семом своїми переживаннями, той у звичній для нього флегматичній манері, спробував заспокоїти свого єдиного друга.
- Макс, наші сни це всього лише спроба мозку систематизувати отриманий за день об'єм інформації. В більшості випадків, мозок орієнтується на довготривалу пам' ять, яка формує наш досвід і додає нову інформацію до вже існуючої. Та в твоєму випадку, резервуар пам'яті замалий. Ти наново пізнаєш світ. І там де у інших спомини, у тебе фантазія, вигадка, припущення. От твій головний мозок і збоїть, плутаючи вигадку з реальністю.