- Пані Роуз, я за маминим замовленням, - з порога заявила руда жінка, що стрімко увійшла до чайної, та побачивши чоловіків, вмить знітилась.
- Привіт, Алісо.
- Привіт, Сем.
- Алісо, познайомся це мій новий приятель Макс. Макс, саме Аліса показала мені це місце.
- Дуже приємно, Максе, - посміхнулась жінка, - моя мама - племінниця пані Роуз, то ж це майже сімейне кафе.
Аліса знову опустила очі долу.
- Сонечко, ось твоє замовлення, - вийшла хазяйка чайної. - Передавай вітання Вірочці, щось вона рідко заходить.
- Обов'язково.
Аліса схопила замовлені смаколики, швидко попрощалась з усіма і пішла.
- Ну і що це за жінка? - Макс навіть на спинку диванчика відкинувся і підморгнув в очікуванні обговорення лямурних справ. Може він і про Ташу розповість, все ж кортить поділитись.
- Аліса - моя колишня дружина.
Макс навіть присвиснув.
- Повірити не можу, що ти був одружений. Взагалі думав, а ця твоя улюблена чайна лиш підтверджувала моє припущення, що ти гей. І відповідаючи на твій здивований погляд, скажу, що ти єдиний самотній чоловік за тридцять, з яким я знайомий.
- Максе, я знаю, що ти не все пам'ятаєш про життя полісу, тому спитаю: що ти знаєш про правила укладання шлюбу.
- Невже і тут є правила?
Дивно, що Кліо не змусила його вивчити цей розділ.
- Отже нічого.
І потерши скроні і помітно спохмурнішавши Сем продовжив.
- Макс, ти табула раса і відверто кажучи саме це мені і подобається в нашому спілкуванні.
- Табула хто? - ображати себе Макс нікому не збирався дозволяти.
- Чиста дошка. Ти не заангажований досвідом, знаннями, які усіма сприймаються, як істина. Тому, я розповім тобі мою історію з Алісою, бо іншим розповісти б не зміг. Та це і не тайна зовсім.
- Я одружився у 20 років. За мірками полісу це рано, але були особливі обставини. Аліса була закохана. І випереджаючи твої присвистування, не в мене.
Аліса і Патрік кохали один одного з дитинства, проте вони були генно не сумісні і не могли дати суспільству гарне потомство. А головний і єдиний обов'язок громадянина полісу - це залишити після себе нащадків.
У 25 кожен громадянин, який не знайшов собі пари з якою міг би створити сім'ю, стає на облік і в загальній базі даних Зевс знаходить ідеального партнера для шлюбу. Частіше, це громадянин іншого полісу, адже таким чином вдається зменшити вплив близьких родинних зв'язків.
Патріку було 25, Алісі 23 і вони вже знали, що не зможуть бути разом. Та Патрік не здався, - сумно посміхнувся Сем. Йому вдалось запевнити Зевса, що нереалізовані почуття впливають на здоров'я громадян і що будучи нещасними з іншими партнерами, вони не зможуть стати батьками.
- І яким чином Аліса стала твоєю дружиною?
- Компроміс. Угода. Патріку було дозволено бути з Алісою після того, як кожен з них виконає свій громадський обов'язок. Для нього знайшли ідеальну партнерку в іншому полісі, для Аліси знайшли мене. Я приїхав з Північної Америки. Кожна пара повинна була дати життя трьом дітям і після цього вони вільні.
Моєму молодшому сину три роки. Патрік повернувся з Південної Європи, а я повертатись у рідний поліс не захотів. Я люблю своїх дітей, хочу приймати участь у вихованні.
- Ти хочеш сказати, що Зевс зводить людей наче собак для кращого потомства? - це було немислимо й дико для Макса.
- Я ж кажу, що ти не заангажований, - посміхнувся Сем.
- Максе, людство стоїть на шляху вимирання. Наші предки пережили війну, пандемію Жиронга, економічну й політичні кризи, поступову смерть цивілізації. Вже друге покоління виживших було у тісних родинних зв'язках один з одним, у третього покоління почали з'являтись спадкові хвороби. Нас надто мало, щоб вижити, як вид. Тому на найближчі шістдесят років було прийнято рішення про укладання таких шлюбів і про необхідність народжувати якомога більше дітей, мінімум трьох.
- Хто прийняв це рішення?
- Зевс.
- Штучний інтелект визначив з ким тобі спати.
- Все має свою ціну, Максе. Вважай, що це ціна за безтурботнє життя.
Макс був шокований. У посвідченні особи, яке йому видали, в графі вік було записано 24. Він не був готовим до того, що через рік його одружать і змусять стати батьком.