3.5.

Макс розвалився на дивані допиваючи пиво. Піцу з'їли до останнього шматка, не зважаючи на запевняння Теодора, про її шкідливість. Сам Теодор сподобався Максу найменше, починаючи від першого враження - худющий довгов'язий, з маленьким тоненьким світлим хвостиком, і завершуючи його теревенями про музику, собак і ще раз музику і собак.

Загалом вечір пройшов вдало. Покер, як раніше казали, зайшов. Іван, той взагалі виявився профі в цій грі. Він Максу сподобався, хоч і відчувалось в ньому щось слизьке. Але вони з ним були найбільш схожі, як зовнішньо - такі ж збиті і підтягнуті, середнього зросту, тільки Іван мав темний їжачок, так і за вподобаннями, адже Іван виявився поціновувачем раритетного авто. Тож Макс вже мав запрошення а автоклуб, що неабияк його тішило.

Третій сусід - Сем Бейкер, був і старшим за хлопців років на 10 і вдягнений у ретро одяг - штани під джинс і піджак в клітинку, ще й шарф накинув. Це зовсім не типовий одяг для полісу, він більше ховав фігуру ніж її підкреслював. Хоча саме таким Сем і був - більше спостерігав за Максом ніж приймав участь у грі та спілкуванні.

Говорили про різне: переваги і недоліки механічних двигунів, електрокари, перегони; музика, опера, театр; його спогади про пустелю. Сема ще цікавило, як він себе відчував без спогадів і оскільки це було його єдине питання за весь вечір, Макс спробував відповісти на особисте питання.

Цього вечора Макс був в центрі уваги. Ним цікавились, його думки питали стосовно різних тем. З Іваном вони одразу знайшли спільну мову, Тео заглядав Максу до рота, ловлячи кожне слово, Сем уважно спостерігав і слухав. 

Макса було важко заткнути, та цього ніхто і не робив. Він отримував величезне задоволення від спілкування. І коли вечір закінчився, йому не хотілось відпускати гостей. І ось зараз, він з легкою посмішкою дивився як один р2д2 збирає стіл для покеру, а інший прибирає залишений безлад.  

Він знав, що більше не буде самотнім, попереду цікаве й безтурботнє життя.