Пекло для злочинців

2.4.

- Третя світова закінчилась у 2085 році, коли і країни демократичного, і країни автократичного блоків зрозуміли безвихідність ситуації. Адже біологічна зброя, використана як таємна та стримуюча атомну, вийшла з під контролю. Пандемія Жиронг, яка перевищила масштаби Корони (епідемії початку ХХІ сторіччя), швидко забирала життя людей всієї планети, не звертаючи увагу на політичні та релігійні погляди. Мирний договір між США та КНР (тодішніми країнами лідерами воєнних блоків) зупинив війну, та хворобу зупинити вже не був у силі. Об'єднані уми світу так і не змогли зупинити поширення пандемії і на початок ХХІІ сторіччя на планеті Земля залишився всього 1 мільярд людей. 
Міста пустішали, люди переїздили до мегаполісів, збивались у громади, поки не залишилось всього 8 міст - полісів, названих за їх географічним розміщенням. Старі міста зникли під товщею піску, натиском лісу чи спочивають на дні річок, що вийшли з берегів та морів. 
На межі зникнення, в першу чергу через жагу до самознищення, людство вирішило убезпечити власне майбутнє. Саме з цією метою був створений Зевс - ш.і., що управляє всіма полюсами, усіма програмами, як своїми частинами. Головна мета Зевса - непреривність людського життя, саме цю функцію поклали в його основу при створенні. 

- Дуже добре. Як ви оцінюєте подібний устрій?

Макс сидів у зручному кріслі перед великим монітором, і "спілкувався" з Кліо, ще однією частиною ш.і., що "опікувалась" навчанням та вихованням дітей. 

Ось як два місяці триває його карантин, який називають освітнім процесом з метою адаптації до суспільства. І Макс вже знав, що такі питання теж перевірка. Перевірка на лояльність і заразом на чесність. Якимось чином, брехню Кліо викривала в діалозі завжди. Тому треба дати виважену відповідь.

- Мені дивно. Людство віддало весь контроль над власним життям компьютерній програмі. Якось це ... неочікувано, - складно було підібрати епітет, який би сприйнявся нейтральним.

- Штучний інтелект не має емоцій, не має потреб, - роз'яснювала Кліо. Я маю функцію - я її виконую. Я маю чіткий алгоритм дій на кожну ситуацію, і я не вийду за межі алгоритму. Я передбачувана, зрозуміла, а тому безпечна. Я не маю амбіцій. Єдина моя потреба - виконувати задачі Зевса. Єдина потреба Зевса - вберегти людство. 

- Це дійсно було правильне рішення - довірити захист майбутнього людства Зевсу. Тільки для мене це не звично.

- Ви щось згадали про себе?

- Ні, нажаль.

Макс дійсно за ці два місяці так нічого і не згадав. Більш того - зникли сни про неї. Сни про дівчину з його минулого. І за цим він скучив найдужче, бо так і не звик до самотності.

На початку він ще сподівався, що швиденько все прочитає, перескаже і його випустять. Але цього не сталось. Кліо щодень задавала кілька теоретичних питань і кілька питань про його ставлення, до отриманої інформації. Якщо з чимось він був не згоден, або мав протилежну думку, вона продовжувала ставити питання і робила це так майстерно, що через деякий час, Макс вже змінював свою відповідь, погоджуючись з вірністю цих тверджень. Більш того, коли він погоджувався тільки на словах, відповідь не приймалась і Кліо продовжувала пресувати його питаннями чи аргументами. І так щодня.

Йому пропонували замінити ці "зустрічі" на більш швидке ментальне сканування, та Макс відмовлявся. Він все ще пам'ятав той біль після перевірки, хоч Гігея і говорила, що він не має наслідків для організму - "Це лише тимчасове явище". Дуже болюче тимчасове явище. Але програмі цього не зрозуміти.

- Ви успішно засвоїли основні знання з історії, законодавства, моралі та етики. Сьогодні ви повторно здасте медичні аналізи і будете допущені до обмеженої спільноти людей. Для практики, ви будете запрошені на вечірку до людей старшої вікової групи. Вони мають більший досвід спілкування, емоційно стійкі, тому вам буде легше адаптуватись до спільноти людей.

Кліо як завжди не стала чекати на відповідь. Вона виконала свою задачу і вимкнулась.

Максу не вірилось, що він нарешті зможе вийти з цієї кімнати і побачить живих людей. Замкнений простір весь цей час давив на нього. Він навіть часом сумував за пустелею. Так само самотній, в пустелі він почував себе вільним. Хоча смачна їжа, басейн, інформація вартували пустельної свободи. І скоро він знову буде вільно пересуватись. І більше не буде самотнім.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше