Правиця уважно слухала засідання Генеральної асамблеї ООН.
Свою промову мав виголосити Бен. Вона вже хотіла покликати Макса, але той саме їв вареники з вишнями, які дуже любив і не куштував вже років… від самісінького початку війни. Правиця дослУхалася до задоволеного урчання з кухні і вирішила не псувати апофеоз гурманства цим гнилим хріном.
- Саме в цей час вирішується доля цивілізованого світу. Цивілізованим може називатися суспільство, яке, не зважаючи на матеріальний зиск чи витрати, готове постояти за демократичні цінності - основне наше надбання, - перейшов Бен до окреслення своєї принципової позиції.
- Надто пафосно і замало конкретики, як на інвективу, - критично оцінила вступ Бена Правиця. - І хто тобі, йолопу, промови пише?! Таке враження, ніби у всіх амнезія - це ж слово в слово виступ твого опонента на початку війни, недоумку.
Правиця була безмежно злопам’ятною - як ви здогадалися таку можливість їй давав чіп.
- …і коли ми всі, як один, мали єдиним фронтом виступити з чіткою, непохитною позицією, яка б не дала можливості нашим ворогам скористатися деякими слабкостями, деяких не надто принципових, не достатньо відданих демократичним цінностям політиків, на чолі деяких європейських країн, що хочуть вважати себе лідерами…, - продовжував свою викривальну доповідь Бен.
- Ах ти ж червивий вугор, як сказав би один мій знайомий… але ж он ти куди... у вас, очевидно, вже почалася своя війна, підкилимна. Ну, бажаю успіху обом сторонам, чи скільки їх там у вас, навіть шкода на вас час гаяти, - і Правиця переключилась з прямого включення засідання на свою Екселівську порівняльну табличку податкових систем різних країн світу. Вона була впевнена, що з її допомогою доведе Лівиці, наскільки це неймовірно цікаво.
З кухні зайшов ситий і вдоволений Макс.
- Ну що там? Які новини? - поцікавився він.
- Ти не повіриш, Максе, але нічого нового.
- Як так? А я ніби чув, що ти тут з кимось сперечалась.
- Якщо коротко, опустивши зайве, то ісламісти вимагають переговорів, ну а “там” думають створити переговірну групу, як завжди.
- Тільки не кажи, що її головою пропонують призначити…
- Мовчу.
- Це повна дупа лайна, вибач, Правице.
- Подібну думку там теж хтось висловив. Вітаю, Максе, принаймні вас вже двоє.
#874 в Фантастика
#149 в Бойова фантастика
#233 в Наукова фантастика
альтернативна історія, фантастика, російсько-українська війна
Відредаговано: 25.08.2024