3.8. РОЗМИНКА

 - Сідай, Бісе, навіть не знаю, як тобі сказати. - Хірург, картинно підперши долонею щоку,  якось дивно дивився на Біса.

 - То навіщо кликав, як не знаєш?

 - Скажи мені, Бісе батьковичу, хто готував лист із запитом на партію форм для силіконових костюмів?

 - Хірурге, я за твоїм наказом предметно обговорив це питання з Мега, ти ж пам'ятаєш? І він сказав, що все точно вияснити можна лише шляхом експерименту. - парирував той.

 - Це все добре, Бісе, але хто писав сам лист?

 - Я писав.

 - Можеш переслати його мені?

 - Та запросто, тільки він англійською. А що сталося?

 - Ти спочатку перешли, потім дійдемо до суті.

 Біс з телефону переслав листа Хірургу. Той заглибився в читання.

 - Дивна штука, Бісе, лист написано коректно, але чомусь відповідь на нього далеко не така.

 - Дай-но почитаю.

 - Відповіді, як такої, немає, є посилка…дивна. Я підозрюю, що там же люди не знали, що ми робимо замовлення для експерименту і для якого саме теж не знали, бо ми, із зрозумілих причин, нікому про це не повідомляємо. І комплектуючі, аби зберегти в таємниці наші розробки, намагаємося замовляти в різних місцях. То, можливо, саме це й зіграло з нами такий жарт?

 - Хірурге, це найдовша загадка в світі, я вже навіть забув, з чого вона починається. Можеш хоч якусь підказку, що ж ми таке отримали?

 - Люди хотіли задовольнити наш запит, Бісе. І вирішили, що форм для відливу силіконових костюмів, слово "костюмів", Бісе, взято в лапки, що самих лиш форм буде замало і надіслали ще й парочку готових виробів різних розмірів. Боюсь, що ці форми нам не підійдуть. Хоча…для експерименту, мабуть, згодяться і вони.

 - Ти ж не хочеш сказати, що там.., - Біс руками зобразив на собі жіночі груди. - …Єви?

 - Так, Бісе, не хочу, але так і є. Наш Рай доукомплектували.

 Біс розреготався.

 - Знаєш, Хірурге, я тут подумав, що якби ми з протезів зробили таку армію, натягнувши на них ці самі костюми, то, знаючи з ЯКИМ противником воюємо, хтозна - можливо це був би виграшний хід.

 - Ну що ж, - криво посміхнувся Хірург, - от бачиш, ти теж пропонуєш цікаві ідеї. 

 - Капець. То я пішов. - Біс встав.

 - А я ще хотів запропонувати коротеньку дорозминочку, але якщо тобі вже не цікаво…

 - Краще б ти з цього і почав, - Біс вмостився назад у крісло.

 - Я тут подумав. Про контрдрони Рода. Чи не можна з них зробити і контрракети, як гадаєш?

 - Логічне питання, Хірурге. Чому ми раніше до цього не додумались?

 - Ти зараз впадеш з стільця, Бісе, але ми й зараз до цього не додумались, мабуть тому, що дуже затуркані.

 - Знову загадка?

 - Так. Не повіриш, хто підкинув мені цю ідею.

 - Хм… Єдиний неймовірний варіант - дід Олекса, - жартома припустив Біс.

 - Вітаю, Бісе, вгадав з першого разу.

 - Та ну? Це вже повний капець, - зовсім не зрадів своїй здогадливості Біс.

 - Головне - ніякого мозкового штурму, він просто сказав, ну в своїх виразах, що якісь е-е-е, маленькі дрончики розвертаємо взад, а краще б розвернули ті ракети, що Київ спопелили.

 - І дійсно…який розумний дід виявився, - задумливо погодився Біс, - але ж швидкість ракети та швидкість дрона - це не одне й те саме. І…як наші будуть тестувати ці протиракетні контрдрони, якщо навіть припустити, що вони можливі? 

 - Звісно, що проти балістики ми з цим гратися не будемо. Але треба поговорити з Мега, контрдрони ж можуть прикріплятися до чогось, летіти назустріч, або бути в заданому місці,  звучить тупо, але ж є різні магнітні чи теплові пастки… Раптом такий чи якийсь інший варіант можливий, Бісе?

 - Вже давно працюють над подібними розробками, в тому числі й запорєбріком, аби створювати щось типу радіоперешкод, з допомогою якоїсь хибної навігаційної системи. Та для цього, мабуть, треба й свої супутники. Я все ж вважаю, що на такій швидкості це майже неможливо, ми сильно ризикуємо - якщо він не спрацює, ми можемо не встигнути її збити. Крім того, їм потрібен якийсь час на переналаштування.

 - Не так вже й багато часу на це йде, тож спробувати варто, я думаю. 

 - А на чому перевірятимемо?

 - Це вже робитимемо у співпраці з союзниками, мабуть. Дійсно, тут наші можливості обмежені. Та може, якщо супутників в нас немає і їх рашисти погрожують збивати, а дрони ми вже й самі виробляємо, то можливий якийсь проміжний варіант? Варто спробувати, Бісе, бо якщо вони зможуть розвертати ракети до своїх хазяїв, сам розумієш, цей вид зброї втрачає будь-який сенс і війна може закінчитися сама собою - ворог втратить той жупел, який дає йому змогу бути страшним.

 - Ну що ж, піду покличу Мега. Моя задача, так розумію, спробувати наосліп написати відповідну програму для переналаштуванням навігаційних даних.

 - Саме так. І пошукай з ким би ми могли співпрацювати по цій розробці. Нашій розробці, Бісе, яка, в разі успіху, урівноважить нас з ядерними державами.

 - Достойний приз… Або США, або Ізраїль. Останні були б дуже зацікавлені у подібній технології. 

 - Тоді останні, з огляду на розстановку сил. Тож, я дзвоню Максу, аби виходив на їхню Оборонпром чи що там у них. Може так статися, Бісе, що вам з Мега доведеться поїхати до них. Подумай, на кого зможеш залишити своє господарство.

 - Ех-хе-хех, тоді попроси у Макса ще й Лівицю.

 - Але, Бісе, експеримент з костюмами залишається важливим завданням, його ніхто не відміняє - дочекаємося усіх потрібних компонентів і розпочинайте. Майте з Мега на увазі, що хтось має їх продовжити, якщо вам доведеться поїхати. Мені доповідайте про всі стадії, будь-який успіх там важливий - це якщо ти раптом забув.

 - Не забув, Хірурге, мені навіть прийшла одна ідея…тільки ти не смійся, це лише намацування.

 - Бісе, я й не думаю сміятися, бо у мене постійно перед очима лічильник з відірваними кінцівками.

 - Я просто згадав один дитячий мультик, він був трішки освітнього характеру, в ньому для того, щоб зупинити переслідувача-машинку, застосували матрас з пружинами. Дерев'яну перешкоду машинка зламала, навіть залізну, здається, а перешкода з пружинами її відпружинила. Звісно, що це не зовсім той випадок...