1. 10. КЛЮЧИК ДО ГЛАВИ 1.12

 ...За кілька років до того.

 Вечоріло. 

 Над далекими, сірими скелями поволі хилилося до заходу яскраве квадратне сонце. Над головою, за головою, з обох боків від голови й прямо перед очима, повністю перекриваючи огляд, пишно буяла зелень дерев. Чулося дзюрчання води у струмочку, який протікав десь зовсім неподалік.

 "Непогано", - подумала Лівиця. 

 Вона пройшлася по зеленому килиму густої трави, роздивляючись барвисті квіти, які густо в ній росли.

 Неподалік було велике озеро, в прозорій воді якого коливались різноманітні водорості, серед яких плавали рибки. За озером - така сама густа зелень, а ще там бродили чорні й білі вівці та плямисті корови.

 "Зовсім непогано. Подивимось, що тут можна зробити"...

 Наступні декілька хвилин пройшли у безцільному блуканні поміж дерев. Ще Лівиця накопала купу блоків землі та піску, руками нарубала трохи дерев. Потім те саме спробувала зробити з камінням.

 - Боже ж мій, яка тупість!

 Сонце тим часом вже зовсім сіло. Відразу стало якось темно та лячно. З-за найближчого дерева раптом вигулькнув скелет і почав стріляти по ній з лука.

 - Трясця твоїй матері та що ж це таке робиться?!

 …Наступні роки Лівиця ґрунтовно вивчала програмування, між тим писала досить непогані, популярні в певних колах вірші двійковим кодом, публікуючи їх під псевдонімом "01¹¹" і … продовжувала грати в Minecraft, поступово змінюючи програмний код під свій смак та потреби. Гра набувала все нових і нових рис. 

 З часом Лівиця стала єдиним володарем всесвіту на сервері, про що інші гравці навіть не здогадувалися.

 "А тепер і зовсім добре", - оцінила Лівиця результат своєї кількарічної праці...