69

Острів помирав. Тепер це було видно неозброєним оком. Краї скель осипались у порожнечу. Небо над Межею більше не нагадувало небо — лише гігантську тріщину, крізь яку просочувалася чужа реальність. Темрява й світло змішувалися, ламались, розчинялись одне в одному.

І посеред цього хаосу стояв Перший, точніше — проходив крізь Межу.

Його величезна форма вже частково була у їх світі. Простір навколо нього згинався, ніби не витримував самої присутності створіння. Усе, чого торкалася його тінь, починало старіти, руйнуватись або просто зникати.

Асмодей стояв перед Неріс. Меч у його руці тремтів. Темрява під його шкірою рухалась уже занадто швидко. Вона пульсувала разом із серцем, ніби жила власним життям. Неріс це бачила саме тому боялася дивитися йому в очі, бо кожного разу там ставало все менше самого Асмодея.

— Не смій, — тихо сказала вона.

Він навіть не обернувся.

— У нас немає вибору.

— Є!

— Немає!

Його голос став жорсткішим.

Малкаріон різко ступив ближче.

— Досить шепотітись! Саарх, говори нормально: що саме побачив Перший?!

Давній дивився на тріщину в небі так, ніби слухав щось недоступне іншим.

— Контракт змінився остаточно.

Серафіель нахмурився.

— Це ми вже зрозуміли.

— Ні. Ви не зрозуміли.

Саарх повільно перевів погляд на Неріс і Асмодея.

— Контракт більше не прив’язаний до Пекла.

Еліон важко видихнув. Темрява на його обличчі тепер доходила до скронь, але він усе ще тримав світло навколо себе.

— Тоді до чого він прив’язаний?

Саарх відповів одразу:

— До них.

Неріс зблідла. Асмодей лише сильніше стиснув меч. Лінаріон тихо засміявся.

— Давні знову зробили те, що вміють найкраще…

Малкаріон різко подивився на нього.

— Що саме?

Голос підняв голову.

— Вони створили печатку із двох душ.

Серафіель завмер. Еліон повільно повернувся до Саарха.

— Це можливо?

— Для Давніх — так.

Неріс зробила крок назад.

— Ні…

Контракт на її руках раптом спалахнув. Те саме сталося з Асмодеєм. Символи відповіли одне одному.

І Перший це відчув. Його тисячі очей одночасно повернулися до них.

Острів затрусило так сильно, що частина ангелів і демонів не втрималася на ногах. Потвори біля тріщини заверещали.

А потім… кинулися вперед. Всі одразу.

Малкаріон крикнув:

— ТРИМАТИ МЕЖУ!

Темрява вибухнула за його спиною. Демони Пекла знову вступили в бій. Ангели Серафіеля підняли світло.

Острів знову захлинувся у битві, але цього разу все було інакше. Потвори більше не намагалися вбивати всіх.

Вони рвалися тільки до Неріс і Асмодея.

— Воно хоче контракт! — крикнув Еліон.

Саарх різко підняв руку. Простір навколо Неріс здригнувся, створюючи бар’єр. Перша хвиля істот врізалася в нього і буквально розлетілася на шматки, але позаду вже лізли нові.

Асмодей рвонув уперед сам.

— Не смій! — закричала Неріс.

Він навіть не озирнувся. Його крила різко розкрилися за спиною — великі, чорні, пошкоджені. Темрява навколо демона ревіла, мов буря.

І вперше за довгий час… Асмодей перестав стримувати себе. Він врізався в натовп потвор, як жива зброя. Меч розсікав істот навпіл. Темрява виривала їх із реальності. Каміння під ногами тріщало від сили ударів. Одна з потвор стрибнула згори. Асмодей навіть не підняв голови — чорне полум’я саме розірвало її просто в повітрі.

Малкаріон це помітив і насупився ще сильніше.

— Він уже використовує не свою силу…

Серафіель різко обернувся.

— Що?

— Контракт почав відкривати те, що було запечатане всередині нього.

Еліон зблід.

— Ти хочеш сказати…

— Так, — перебив Малкаріон. — Асмодей був запечатаний не просто так.

Неріс різко повернулась до повелителя Пекла.

— Про що ти?!

Але відповісти Малкаріон не встиг, бо Перший нарешті ступив на острів.

Усе завмерло. Абсолютно все. 

Світ ніби перестав дихати.

Неріс відчула, як її серце пропустило удар.

Перший був величезним, але справа була не в розмірі. Поруч із ним сама реальність виглядала неправильною, наче він не повинен існувати ніде й ніколи.

Його тіло постійно змінювалось. Форми текли одна крізь одну. Очі відкривались і зникали і водночас він дивився прямо на них.

На контракт.

— Нове правило…

Його голос не звучав. Він проходив крізь думки, крізь кістки, крізь душу.

Неріс скрикнула й впала на коліна. Контракт на її руках запалав. Асмодей теж різко зігнувся. Темрява в його очах спалахнула.

Саарх зблід.

— Він намагається переписати їх.

Лінаріон уперше по-справжньому злякався.

— НІ!

Голос рвонувся вперед і вперше атакував Першого сам. Темрява Лінаріона вдарила в істоту хвилею, здатною розірвати реальність, але Перший навіть не поворухнувся. Він лише подивився на Голос і Лінаріон закричав. Його форма почала розсипатися прямо в повітрі. Наче щось невидиме виривало його існування шматками.

— ДОПОМОЖИ ЙОМУ! — раптом крикнув Саарх до Неріс.

Вона здригнулась.

— Що?!

— Він пов’язаний із контрактом! Якщо Голос зникне зараз — Перший отримає повний доступ до печатки!

Малкаріон вилаявся.

— Це вже навіть не смішно!

Неріс дивилась на Лінаріона. На істоту, яка зруйнувала її життя, яка використала її, яка ледь не знищила світи. І все ж… вона бачила справжній страх у його очах.

Асмодей раптом схопив її за руку.

— Неріс!

Вона подивилась на нього і завмерла, бо його очі тепер світилися так само, як очі Першого.

Темрява рухалась у них живою істотою.

— Асмодею…

Він важко дихав, наче боровся із чимось усередині себе.

— Закінчуй це… зараз…

Перший усміхнувся і Неріс раптом зрозуміла найстрашніше. Він не просто прийшов у їхній світ. Він чекав саме цього моменту. Моменту, коли контракт остаточно зламає когось із них і тоді печатка перестане існувати.