З першим ключем у руках, Денніс відчув, як впевненість наповнює його. Але він також розумів, що попереду на нього чекають ще два ключі і, ймовірно, ще складніші випробування.
Вони з демоном рушили далі, поки не дійшли до наступної зали. Тут панувала атмосфера загадковості. Стіни були вкриті старовинними годинниками, які тикали у різному ритмі. Їхні стрілки рухалися хаотично, створюючи відчуття, що час у цьому місці не підкоряється звичним законам.
— Це — Зала Загадок Часу, — пояснив демон. — Тут ти мусиш зрозуміти, як впорядкувати час, щоб знайти наступний ключ.
Денніс підійшов ближче до годинників, намагаючись зрозуміти їхній безладний танець.
— Що саме я маю тут зробити? — запитав він, трохи збентежений.
— Ти маєш знайти гармонію серед хаосу, — відповів демон, спостерігаючи за ним. — Кожен годинник показує різний час, але лише один із них правильний.
Денніс зосередився, вдивляючись у циферблати. Він почав шукати закономірності, намагаючись зрозуміти, який годинник може бути ключем до розгадки.
Після кількох хвилин роздумів, він помітив, що один із годинників завжди показує час, що відповідає його власному внутрішньому відчуттю. Денніс обережно підняв руку і зупинив стрілки на цьому годиннику.
Раптом у залі пролунало тихе клацання, і в стіні відчинилася ніша, в якій лежав другий ключ.
— Чудово, — проголосив демон, кивнувши з задоволенням. — Тепер у тебе вже два ключі. Залишився лише один.
Денніс відчув, як його серце калатає від радості. Він був ближче до успіху, ніж будь-коли, але також розумів, що попереду на нього чекає найскладніше випробування.
— Що далі? — запитав він, дивлячись на демона.
— Останнє випробування буде найважчим, — попередив демон. — Тобі доведеться подолати свої власні страхи, щоб знайти останній ключ. Але не турбуйся, я буду поруч.
Денніс кивнув, готуючись до наступного виклику. Він знав, що не може зупинитися, бо від цього залежить його повернення додому.