Щойно Денніс переправився через провалля, перед ним розгорнулася нова сцена, ще більш вражаюча, ніж попередня. Він опинився у підземному царстві, де стіни виблискували, наче прикрашені коштовним камінням, а підлога була вкритою дивними символами, які пульсували світлом.
— Що це за місце? — запитав Денніс, захоплений побаченим.
— Це — Підземне царство, де зберігаються секрети часу, — відповів демон, йдучи поруч. — Тут твої випробування стануть ще складнішими.
Денніс відчув, як його серце знову починає швидше битися.
— І що я маю тут зробити? — запитав він.
Демон зупинився біля великої двері, прикрашеної гравюрами.
— Ти мусиш знайти ключі до цих дверей, — відповів він. — Вони сховані у різних частинах царства, і кожен з них захищений загадкою або випробуванням.
Денніс зітхнув, намагаючись зібратися з думками. Він знав, що не має іншого вибору, окрім як піти вперед.
— Добре, — сказав він, зосередившись. — Я готовий.
Перше випробування чекало на нього в залі, де світло грало на стінах, створюючи дивні візерунки. У центрі зали стояла статуя, яка тримала перший ключ.
— Це здається занадто просто, — сказав Денніс, наближаючись до статуї.
— Завжди є підступ, — попередив демон. — Подивись уважніше.
Денніс зупинився і помітив, що підлога перед статуєю вкрита плитками з різними символами. Він зрозумів, що мусить пройти по них у певній послідовності.
— Це загадка, — сказав він, пригадуючи свої навички з ігор, де такі головоломки були частими. Він почав вивчати символи, намагаючись зрозуміти їх значення.
Після кількох хвилин роздумів, Денніс зробив перший крок, обережно вибираючи плитку. Кожен його рух був точним, і він відчував, як напруга зростає з кожним кроком.
Коли він дістався до статуї, двері відчинилися, і перший ключ опинився у його руках.
— Один з трьох, — сказав він, усміхнувшись.
— Ти швидко вчишся, — похвалив його демон. — Тепер ще два.
Денніс відчув приплив впевненості. Він знав, що попереду на нього чекають нові випробування, але тепер він вірив у свої сили більше, ніж будь-коли.