Пекельна Справа № 11
Глава 11
- Ти дуже добре все зробила, Гелю! Я так і знав, що твої ідеї та наш ресурс зможуть збалансувати наші виміри. Тепер у нас набагато краще!
- Тільки не це, − подумала Геля і, звичайно ж, перенеслась з ним до бурхливого пекла, точніше, колись бурхливого, бо зараз там було навіть затишно. Звичайно, в тих крапельках було непереливки, але стояти під лагідним дощем у променях сонця було дуже приємно. – Тут такій спокій, – нарешті промовила дівчина.
- Так, зараз тут так, як і має бути. Душі не такі подроблені, уламки з’єдналися, тож тепер вони зможуть стати достойними людьми і колись навіть перейти далі, − сказав він, ледь помітно кліпнувши в бік безмежного неба.
- Так, віртуальний світ врешті-решт допоміг людству. За іронією долі, люди стали занадто ледачими, а віртуальність примусила їх приймати рішення та ставати відповідальними.
- Багато хто боявся, що технології вас погублять або поневолять, а вони звільнили вас.
Вони трохи постояли мовчки, бо кожному треба було подумати про своє.
- Що ж, Гелю, ти готова перейти на інший рівень? Закриваємо твою справу?
Геля дивилась на нього зі своєю відкритою та загадковою посмішкою. Вони обоє знали її відповідь.
#991 в Сучасна проза
#1489 в Жіночий роман
Відредаговано: 02.11.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
