Храм тіней

Ніч опустилася на Ніндзяго.

Місяць освітлював стародавні руїни Загубленого храму тіней.

Темні стіни піднімалися серед скель, немов сторожі давніх таємниць.

Перед храмом зупинилися ніндзя.

Ллойд уважно подивився на стародавні ворота.

— Це місце…

— Тут знаходиться останній уламок.

Кай оглянувся навколо.

— І щось мені підказує, що ми тут не самі.

Раптом з темряви пролунав знайомий голос.

— Ви маєте рацію.

Ніндзя різко обернулися.

З тіні вийшов Райкер.

Його темний плащ розвівався у холодному вітрі.

А позаду нього...

Повільно з’явилася інша постать.

Висока.

Темна.

Його очі світилися червоною енергією.

Це був Лорд Вейл Обсідар.

Джей тихо прошепотів:

— Оце вже справжні проблеми…

Обсідар зробив крок вперед.

Навколо нього почала кружляти темна енергія.

— Нарешті ми зустрілися, ніндзя.

Його голос лунав глибоко і холодно.

Ллойд підняв свій меч.

— Ми не дозволимо тобі отримати останній уламок.

Обсідар лише посміхнувся.

— Ви вже запізнилися.

Він повільно підняв руку.

І ворота храму почали відкриватися.

ГРРРРР…

Із середини вирвалося темне світло.

На кам’яному п’єдесталі в центрі храму…

Лежав останній уламок Печатки Стихій.

Кай крикнув:

— Не дайте йому взяти його!

— НІНДЗЯ… ВПЕРЕД!

Усі шість ніндзя кинулися вперед.

Коул ударив кулаком об землю.

— Спінджитсу!

Кай підняв руки.

— Вогонь!

Джей випустив блискавку.

— Блискавка!

Нія створила хвилю води.

Зейн викликав холодну бурю льоду.

Ллойд підняв меч сили.

— За Ніндзяго!

Але Обсідар лише простягнув руку.

Темна хвиля енергії врізалася в ніндзя.

БААААХ!

Земля затремтіла.

Райкер кинувся вперед, намагаючись схопити уламок.

Але Ллойд піднявся і перегородив йому шлях.

Їхні мечі зіткнулися.

КЛІНГ!

— Цього разу ти не втечеш! — сказав Ллойд.

Райкер лише усміхнувся.

— Подивимось.

А позаду них...

Лорд Вейл Обсідар уже повільно наближався до останнього уламка.

І фінальна битва за долю Ніндзяго почалася.

                                  Сторінка-29