Храм крижаного серця

Крижана брама повільно відкрилася.

ГРРРРР…

Холодний вітер вирвався з темного проходу.

Ніндзя обережно зайшли всередину.

Стіни печери були вкриті стародавнім льодом, який слабко світився блакитним світлом.

Джей потер руки.

— Тут ще холодніше, ніж зовні...

Кай усміхнувся.

— Мабуть, Зейну тут як вдома.

Зейн спокійно дивився вперед.

Його очі знову засвітилися.

— Я відчуваю енергію уламка.

Ллойд підійшов ближче.

— Далеко?

— Ні.

Зейн показав уперед.

— За цією залою.

Вони обережно пройшли коридором.

І раптом перед ними відкрився великий крижаний храм.

Стеля сяяла, немов зроблена з кристалів.

У центрі храму стояв кам’яний п’єдестал.

А на ньому...

Світився уламок Печатки Стихій.

Кай широко усміхнувся.

— Ось він!

Джей підняв руки.

— Цього разу забираємо його швидко і без проблем!

Коул посміхнувся.

— Було б добре.

Але щойно вони зробили кілька кроків…

Підлога раптом затремтіла.

ТРРРР…

Нія нахмурилася.

— О ні…

Лід на стінах почав тріскатися.

КРАААК!

Із льоду повільно почала підніматися величезна фігура.

Вона була зроблена повністю з льоду і кристалів.

Її очі засвітилися холодним світлом.

Джей нервово сказав:

— Я починаю ненавидіти храмових стражів…

Зейн уважно подивився на істоту.

— Це Хранитель крижаного серця.

Кай витягнув меч.

— І він точно не дозволить нам просто взяти уламок.

Хранитель зробив важкий крок.

БУМ.

Весь храм затремтів.

Ллойд підняв меч.

— Ніндзя… готуйтеся!

Хранитель підняв величезну крижану руку.

І раптом…

Він атакував.

БАААХ!

Крижаний удар розніс частину підлоги.

Ніндзя розбіглися в різні боки.

Кай крикнув:

— Починається!

Але Зейн стояв на місці.

Він дивився прямо на хранителя.

І тихо сказав:

— Ні…

Його очі спалахнули блакитним світлом.

— Це моє випробування.

І крижана енергія почала збиратися навколо нього.

                                   Сторінка-25