Печатка забутого дракона

Уламок у Храмі Спінджитсу

Ніч опустилася на Храм Спінджитсу.

Високо на горі світло з вікон тихо сяяло у темряві.

У головній залі стояла Нія, яка повернулася першою.

У її руках був невеликий сяючий камінь.

Уламок Печатки Стихій.

Вона обережно поклала його на стародавній кам’яний п’єдестал.

— Тут буде безпечніше, — тихо сказала вона.

Уламок засвітився м’яким світлом.

Нія глибоко видихнула.

— Добре… один уламок уже захищений.

Ну і згодом інші ніндзя теж повернулися до храму Спінджитсу:

Раптом двері храму відчинилися.

Усередину зайшли Ллойд, Кай, Джей, Коул і Зейн.

Джей одразу озирнувся.

— О! Значить ти вже тут.

Нія усміхнулася.

— Так.

Кай підійшов ближче.

— Коли ми з Коулом знайшли перший уламок під землею… я вирішила одразу віднести його сюди.

Коул схрестив руки.

— Ми не хотіли ризикувати.

Він подивився на п’єдестал.

— Якщо Райкер шукає уламки, хоча б один має бути у безпечному місці.

Зейн уважно дивився на камінь.

— Енергія стабільна.

Ллойд кивнув.

— Значить, цей уламок у безпеці.

Джей посміхнувся.

— І тепер у нас хоча б є один.

Кай трохи серйозно сказав:

— Але Райкер уже має інший.

Нія підійшла ближче до команди.

— Тоді нам потрібно знайти решту швидше за нього.

Ллойд повернувся до старої полиці біля стіни.

Він витягнув великий стародавній сувій.

— Я думаю… це може допомогти.

Він розгорнув сувій на столі.

Це була дуже стара карта Ніндзяго.

На ній світилося кілька маленьких символів.

Зейн підійшов ближче.

— Це місця з великою концентрацією стихійної енергії.

Джей нахилився над картою.

— Тобто… можливі місця, де сховані уламки?

— Саме так, — сказав Зейн.

Нія уважно дивилася на карту.

— Скільки їх?

Зейн швидко порахував.

— Чотири.

Кай усміхнувся.

— Значить починається справжня гонка.

Ллойд подивився на всіх.

— Ми знайдемо їх.

Коул тріснув кулаками.

— І не дамо Райкеру жодного шансу.

Десь далеко…

У темній фортеці…

Райкер дивився на уламок і розумів, що його треба віддати Лорду.

Він тихо сказав:

— Ніндзя думають, що випередять мене…

Він усміхнувся.

— Але наступний уламок… я знайду першим.

Його очі спалахнули фіолетовим світлом.

І десь у глибинах Ніндзяго…

Почала прокидатися нова сила.

                                  Сторінка-21




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше