Печатка поетичного дива: Сузір'я багатосюжетності

Глава 6. Вишнево-градове вино збулось

Вишневі плями стали взором на сорочці,
Допоки ніс її до виходу в «сьогодні».
Мені у спину дихав клятий захід сонця,
А її руки плетивом звисали вже холодні.

Як тільки я поріг переступив, змінилась
Локація, з якої слідував за нею —
Алея на осердя творче вмить перетворилась,
А звичні стіни — на моїх портретів галерею.

На фоні грифелю по два боки кімнати,
По курсу прямо — фарбами пророче полотно,
Де я застиг, щоб вічно на руках її тримати…
А на комоді вірші-код «Вишнево-градове вино».

З долоні крапка капнула — печатка на рядок,
Коли читати закінчив її майбутнього творіння:
«Але моє "Вино вишнево-градове" збулось».
Мене до нутрощів впекло холодне оніміння.

Kara Star

Подобається

#3780 в Різне
#928 в Поезія
#10923 в Любовні романи

У тексті є: вірш про дівчинку та її фантазії, лінія долі, відданість почуттям

Відредаговано: 11.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись