Печатка поетичного дива: Сузір'я багатосюжетності

Глава 4. Вино вишнево-градове розпрясло

Вино вишнево-градове розпрясло,
В бою відкрився справжній її дух.
Я серед армії дубів і лип сховався
І споглядав на кожен її рух.

Табун ворожий падав по одному,
Вона у платті із волошок і фіалок
Вишневий меч майстерно та свідомо
В руці своїй тендітній вивертала.

Я рвався неозброєний, завзято
Любові забороненій на поміч,
Та світ на двоє раптом став розтятим —
Стіна невидима чинила мені опір.

Розгублений я бився тілом об повітря,
Вона здолала мечовбивць, що бігли звідусюди.
Останній Крапка на коні стрибав за вітром
І спис його проткнув дівочі груди.

Kara Star

Подобається

#3780 в Різне
#928 в Поезія
#10923 в Любовні романи

У тексті є: вірш про дівчинку та її фантазії, лінія долі, відданість почуттям

Відредаговано: 11.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись