Печатка поетичного дива: Сузір'я багатосюжетності

ГЛАВА 1. Філософія надії

Ібрагім

Всі ці роки ховав у стінах я свої думки.
Як повз пройшла, хотів торкнутися твоєї руки.
Вечір. Мрії. Зі сновидінь ти так і не пішла,
І лиш надії, щоб ти мене в училищі знайшла.

І хоч я тільки вчитель твій, та все ж,
Думки зачарувала ти без меж.
На філософії ми будем разом.
Торкнуся темою твоєї душі,
Завдання мені здаш ти у вірші,
І подаруєш слів безсмертний танець.

Кірілла

Ранок. Урок. Настала перевірка наших знань.
Наче Хокінг писала варіант без зволікань.
Вчитель. Погляд. За моїми руками наблюдав.
Раптом здогад з реальністю апріорі співпав.

Та Ібрагім наблизився впритул,
А серце видавало тільки гул,
Руки моєї він торкнувся ніжно.
Шпаргалки розлетілись хто-куди,
Я відчувала тільки дотики,
Як раптом він промовив лиш: «Не списуй».

Я розсипаюся у щасті,
Коли про тебе знов пишу.
Та все ж це набагато краще,
Ніж почути «Я тебе не люблю».
Мій світ у серці та у книгах,
І вічне щастя тільки там.
Моє кохання лиш у римах,
В черговій пісні про життя.

Ми разом залишитись зможем в ній:
В цій пісні і ще в недописаній.
Кричали би думки, якби не вірші.
В рядках ти прочитав би геть усе,
Що вже мене нічого не спасе,
Й без тебе мені буде тільки гірше.

Kara Star

Подобається

#1843 в Різне
#449 в Поезія
#6423 в Любовні романи

У тексті є: вірш про дівчинку та її фантазії, лінія долі, відданість почуттям

Відредаговано: 20.01.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись