Пролог

О величне місто Сехес! Стільки балад! Стільки історій! Щоб це не була за мова, вона возвеличує Сехес, багато лінгвістів навіть говорять, що назва міста була закладена в самі «гени» слів. Таємниця створення Вічного міста, напевно, назавжди залишиться нерозгаданою таємницею для всіх хто вивчає історію.

Та мова зараз не піде про тих, одягнених в студентські ряси зануд із світу ззовні, чиї тіла з голови до ніг припали книжним пилом. Ні, ми поговоримо про містян, що населяють нескінченні вулички Сехесу, так-так, саме їх, тих самих містян, що навіть якби весь світ був знищений, то вони б просто не звернули уваги. На це може бути кілька причин:

По-перше, багацько жителів просто не вилазять з забігайлівок та інших наливайок, а якщо і покидають їх, то тільки задля того, щоб заробити ще грошенят на пійло, їжу та нічліг. По-друге, вони могли займатися розбоєм, тільки не подумайте, що грабунок це якась дрібна і ница справа у Сехесі, навпаки, це вже щось на рівні буденності у місті, зазвичай міська варта просто не звертає уваги на такі речі через їх частоту, але вона дозволяє жертвам захищатися, і навіть якщо самозахист дійде до летального кінця, майже не було таких випадків, коли його за це засудять. Та недавно з’явилася і третя причина, бо глибоко в каналізації під Вічним містом, було знайдено входи в підземелля, чия глибина, поки що, залишається невідомою, але ті хто вижили після експедицій спонсорованих істориками світу Ззовні, оповідали про руїни якогось древнього міста, що своєю архітектурою чи то вросло, чи то росло зі стін печери. Але дослідники які вижили, не маючи ані совісті, ані любові до ззовняків, швидко розповіли іншим про можливі скарби, звісно ж змовчавши і про можливі небезпеки. Ось так, тисячі волоцюг, бандитів та людей яких не влаштовує довжина життя (обох трактацій цієї фрази) спустилися вниз у пошуках бажаного. Можливо місто під землею дозволить заглянути під завісу таїнств, і дати відповідь на важливі (для людей ззовні) питання, як наприклад «як це місто досі існує?».

***

Поміж нескінченних вуличок, повних будинків з сумнівними жителями є тупик який місцевий люд кличе «Розрада смертника». Таке хороше ім’я, сліпа вуличка отримала через коротке життя постійних клієнтів, так, саме тих дослідників; чи краще сказати мародерів підземелля, що нутром своїм відчувають, що десь там у глибинах незвіданого підземного міста є якась нажива. Але якою б та нажива не була, все чим могли похвалитися ці шукачі пригод то це кількістю померлих та пропалих безвісти. Та вони вподобали цю тупикову вулицю не через відносну близькість до входу в каналізацію, а через тамтешній шинок «Угіддя троля». Сáмі, кремезний шинкар висотою в три аршини, просто вчасно ухопив ситуацію за хвіст, себто зробив знижки на питво та всяке інше для дослідників підземель, і зрубав на цьому не одну сотню монет. Ніхто точно не знає звідкіля прибув Сáмі, по його шкірі мідного кольору можна було зрозуміти, що він з півдня, та з якої країни? Для постояльців це залишається загадкою.

Ось і ви, опиняєтеся у вічному і легендарному місті Сехес, вас не цікавлять ті борделі, де будь яке іконічне гріхопадіння якогось божка, слуги Божого чи іншого святого здаються звичайними забавками у порівнянні з послугами, що надаються там. Вас не цікавлять товари на ринку (хоча вам все рівно доводиться через нього пройти) який взяли ніби з казок: повного небачених фруктів, спецій, що зачіпають не лише рецептори у носі, але й душу. Далі, пробираючись через вузькі провулочки, де все сильніше у шинках чути незнайомі вам мотиви пісень, а по вулиці відчутніший запах каналізації, то ви вже майже на місці! Залишається тільки проминути будівлю зі згорілим дахом, там нещодавно якісь паскудники зарізали Тода. Бідний Тод. Тепер, щоб дістатися «Угіддя троля» потрібно іти на шум, а  точніше ґвалт, ніби десь там відбувається засідання сенату міста. Ось так ви і опиняєтеся на тупиковій вулиці «Троля 67». Там, у її кінці ви нарешті заходите в «Угіддя Троля», і чуєте там голоси веселі, безтурботні, трохи хмільні, саме в один такий день ставалися ті події.