Глава 13

Надії Амайї розбилися на друзки. Офіційно розірвати заручини з Нортоном не вийде. Доведеться тікати. Ейдан помітно заметушився:
— Мейделін, ви впевнені? Можливо це вихід, щоб врятувати Амайю від небажаного шлюбу?
— Це єдиний її шанс вийти заміж і я не позбавлятиму її цього, — дівчина тужливо зітхнула, — можливо зараз вона не усвідомлює свого щастя, але згодом все збагне. Якщо доля їй всміхнеться, то вона народить дітей з якими й доживатиме віку. Годі про це. Ви вже владнали свої справи з руною?
— На жаль, ні. Потрібно ще кілька днів, — чоловік винувато опустив голову.
— Сподіваюся ви робите все, щоб ми якнайшвидше одружилися, — у свої слова Мейделін вставила голку докору.
Амайя відійшла на незначну відстань. Розвернулася до молодят спиною й не стримала сліз. Здавалося їй не уникнути цього непотрібного заміжжя.
Наступного дня вона попросилася зі слугами у місто. Дівчина не соромилася їздити у возі. Поки слуги купляли на ринку необхідні продукти, вона мала час для вирішення власних справ. Амайя попрямувала до храму. Вважала несправедливим те, що через прикре непорозуміння хтось не може одружитися зі своєю коханою. Але водночас, ця руна унеможливлювала заміжжя з Нортоном. Вона не знала, що варто розривати заручини з незнайомцем, проте їй хотілося дізнатися чи це можливо зробити.
Амайя несміливо зайшла до храму. Від мармурових стін одразу повіяло прохолодою. Підійшла до жерця та сподівалася, що він їй допоможе. Одягнута у простецьку сукню без криноліна нагадувала селянку. Ніщо не виказувало у ній аристократичного походження. Волосся заховала під капелюшком та надіялася, що він хоч трохи приховає її потворність. Дівчина приязно привіталася:
– Добрий день! Підкажіть, будь ласка, чи можна розірвати заручну руну без участі нареченого?
Жрець розвернувся та уважно глянув на обличчя дівчини. В його очах застиг жах, проте Амайя звикла до такої реакції. Зазвичай, вперше побачивши її, люди лякаються. Чоловік насупив брови:
— Що сталося? Посварилися? З твоїм обличчям не обирають. Дам тобі пораду. Якщо хтось запропонував тобі заміжжя, то одразу погоджуйся.
Ці слова, наче стріли з отрутою, проникли до серця. Амайю злило, що у сучасному світі зовнішні має таке велике значення. Вона похитала головою:
— Це не для мене. Моя подруга хоче розірвати заручини. Її наречений — купець. Він поїхав на інший кінець королівства і написав звідти листа, що покохав іншу. Дорога сюди займе багато часу, от вона і цікавиться, чи можна розірвати заручини на відстані.
— На жаль, це неможливо. Для розривання заручин потрібні двоє. Маг вилучає частинки магії наречених з рун та спеціальним ритуалом змиває знаки зі шкіри.
Амайя почувалася приреченою. З одного боку раділа, що тепер її шлюб з Нортоном неможливий, а з іншого вона все життя буде заручена з незнайомцем. Уявляла яким словами він її називав та сипав прокльонами. Дівчина шморгнула носом:
— Невже нічого не можна вдіяти?
— Ні, я ж сказав, — у голосі жерця відчувалося роздратування, — необхідна присутність двох.
Двері храму гучно відчинилися. До зали забіг маг, а позаду нього Амайя побачила Ейдана. Він тягнув за руку якусь дівчину та здавався дуже розлюченим. Темне волосся незнайомки розтріпалося і спадало до поясу звивистими пасмами. У зелених очах виднілися сльози, наче їй боляче. Одягнута у просту сукню, яку не носять аристократи. Маг зупинився перед жерцем та низько схилив голову:
— Ваша Великомагічносте! Потрібна допомога.
— Що сталося? — жрець розвернувся до нього й здавалося геть забув про Амайю.
— Герцога Бартонсона ошукали. Ця дівка, — маг вказав пальцем на незнайомку, — скористалася відкритою заручною руною герцога та вклала у неї частинку своєї магії. Таким чином заручилася з ним, а він має одружитися з графинею.
— Негідниця! Захотілося багатого життя, — такі слова не свідчили про високу духовність жерця. Він почав закочувати широкі рукави помаранчевого балахона, — зараз я виберу частинку її магії й заручини розірвуться. Показуй свою руну.
Всупереч очікуванням, незнайомка навіть не поворухнулася. Маг похитав головою:
— З цим виникне проблема. У неї немає заручної руни.
— Як немає? — жрець розчаровано опустив руки.
— Вона якось змогла її приховати. Руна є лише у герцога.
— Тоді його наречена не ця дівчина, – висновок жерця приголомшив Амайю.