Глава 28

Амайя сиділа непорушно й усвідомлювала почуте. Вона фрейліна! А королева… Мудра жінка. Заручивши Беатріс, позбулася коханки чоловіка. Дівчина захоплювалася своєю правителькою й водночас боялася її. Мейделін мрійливо посміхалась, а Беатріс навпаки помітно засмутилася. Амайя стримано кивнула:
— Дякую, Ваша Величносте!
— Тепер ви більше часу проводитимете зі мною. Сподіваюся ви мене не розчаруєте, — королева гордовито задерла голову. Амайя склала руки на животі:
— Я докладу всіх зусиль, щоб ви не пошкодували про своє рішення.
— Добре. Зараз зробимо перерву й зустрінемося через годину у бібліотеці. Відбудуться поетичні читання.
Королева підвелася й цим змусила підвестися й решту. Смакуючи свою перемогу, вона гордо вийшла із залу. Амайя повернулася до своїх покоїв. Отже, Ейдан через місяць має одружитися, але через неї не може цього робити. Вона розуміла, час діяти та якось розірвати ці заручини, які пов’язують їх. Кузина чекала на це весілля три роки й безперечно Мейделін заслуговує на щастя.
Зайшовши до своїх покоїв, помітила записку на столі. Сподівалася це не любовне послання від принца. Взяла її до рук та поглядом пробіглася по рядках: “Амеліє! Ви дозволяєте собі надто багато. Вам варто припинити стосунки з принцом, інакше ви сильно пошкодуєте. Можете ненароком впасти з балкона, чи захворіти на смертельну недугу або взагалі з’їсти отруєну їжу. Щоб уникнути такої долі не спілкуйтеся з принцом”.
Від прочитаного страх скував тіло, вп’явшись крижаними голками у шкіру. Хтось погрожував їй. Дівчина випустила записку з рук і вона впала на підлогу. Амайя важким каменем опустилася на крісло. Глибоко дихала та намагалася заспокоїтися. Кому може не подобатися, що вона стала фавориткою принца? Королю? Королеві? Ейдану? О, дурниці! До чого тут Ейдан? Дівчина плуталася у думках й не могла ясно мислити. Підійшла до столу й випила склянку води. Підійняла записку з підлоги та уважно роздивлялася. Поки вона снідала, хтось проник у покої. Амайя заховала записку у скриньку. Сподівалася згодом з’ясує, кому належать ці погрози. Орден хоче, щоб вона залишалася фавориткою принца, а отже, не могла навіяти Альберту протилежне. Почувалася мишею загнаною у пастку.
Через годину Амайя сиділа у бібліотеці й готувалася слухати поетичні читання. Точніше, слухати не обов’язково, головне присутність. Королева зайшла до кімнати й своєю появою змусила всіх підвестися. Вона сіла на диван та потягнулася до чашки з чаєм:
— Отже, вірші якого поета слухаємо сьогодні?
— Мандеріста. Він чудово пише про любов, — прозвітувала Шарана, фрейліна, яка завжди читала вірші для королеви. Правительці подобався її тембр голосу та манера читання. Фрейліни зайняли свої місця. Габріелла скривилася:
— Не хочу Мандеріста, він нудний. Давай когось іншого.
— Може Клавдія Шелеста? — Шарана розгублено перебирала книги на столі. Королева кивнула:
— Добре.
— Ваша Величносте! — одна з фрейлін звернулася до королеви. Жінка перевела на неї погляд:
— Слухаю, Матильдо.
— Не знаю чи Ви чули, але сьогодні король оголосив Беатріс своєю офіційною фавориткою.
З рук королеви впала чашка, розбилася на дві частини й гарячий чай потік підлогою. Королева зовсім не зважала на це. Злісно стиснула губи. За мить повернула собі беземоційність і її обличчя знову стало кам’яним. Вона дивилася в одну точку. Складалося враження, наче правителька нічого не бачить перед собою:
— Не чула, Матильдо. Добре, що ти повідомила. Впевнена це фаворитство не надовго. Ця профурсетка швидко набридне Його Величності. Жодна з його фавориток надовго не затримувалася. Шарано, починай читання.
Габрієлла намагалася зберігати спокій та демонструвати байдужість. Амайя бачила, як важко їй це дається. Попри показову холодність, всередині королеви бушувала буря. Вона навіть не слухала вірші й думала про щось своє. Після закінчення читань, королева піднялася до своїх покоїв. Її супроводжували лише вибрані фрейліни, ті, яким вона довіряла. Серед них опинилася й Амайя, але через іншу причину. Вона, як новенька, повинна вчитися всім тонкощам і її супровід є обов'язковим. Зайшовши до покоїв, королева жбурнула на підлогу віяло, яким обмахувалася до цього:
— Як він посмів? Мало того, що за моєю спиною втішається з якоюсь куртизанкою, та ще й зробив її своєю офіційною фавориткою.
— Це ненадовго, Ваша Величносте!
— Ви ж знаєте, що насправді король кохає вас!
— Ви набагато вродливіша за неї. Беатріс взагалі потвора.
Фрейліни навперебій втішали свою королеву. Вона лягла на диван та розправила ноги:
— Зробіть масаж ніг і голови. У мене знову мігрень, — фрейліни кинулися виконувати наказ. Вони зняли взуття з володарки та почали масажувати стопи. Шарана робила масаж голови. Королева важко зітхнула:
— Я сама зробила її фавориткою. Надто поспішила. Теодор зрозумів, що я навмисно заручила її з графом і діяв, щоб дошкулити мені. Щоб позбутися Беатріс, я змушена була обрати Амелію своєю фрейліною, — Амайя отримала невидимий ляпас. Її обрали не за заслуги, а тільки для того, щоб віддалити Беатріс від короля. Правителька продовжувала, — Мейделін заручена, тож її весіллю ніхто не здивувався. Для тієї профурсетки я обрала гідного кандидата.
— Він старший за неї на п’ятнадцять років, — зауважила одна з фрейлін.
— Той що? Граф не старий, вдівець з сімома дітьми. Дітям потрібна мати. Не думаю, що ту розпусну дівицю взяв би заміж благородний джентльмен. Я зробила велику милість їм обом, — складалося враження, що королева вірить своїм словам. Вона зосередила погляд на Амайї:
— Амеліє, ти чого застигла нерухомо? Подай води.

Подарунок для вас, промокод на безкоштовне читання моєї книги "Заміж за зниклого" 9-_KcL63