Глава 22

Дівчина розвернулася й попрямувала геть з його очей. Навздогін почувся голос чоловіка:
— Я нікого не змушую. Це її вибір, а от ви не забудьте відвідати покої Його Високості. Адже через його ліжко ви сподіваєтеся стати фрейліною.
Цими словами шматував серце. Дівчина не доводила протилежне, а лише мовчки спускалася сходами. Вдала, що не почула образливих звинувачень. Краще, нехай вважає її розпусною, корисливою дівицею й втратить цікавість, ніж дізнається правду. Стримуючи сльози, Амайя спустилася до своїх покоїв. Не розуміла як могла закохатися у підступного, ницого, брехливого й судячи з усього гулящого чоловіка. Маючи офіційну наречену, він не соромився залицятися до неї. Його натяки, дотики, поведінка, відкривали простір для фантазій. Вирішила за будь-яку ціну розірвати з ним магічні заручини.
Стук у двері відірвав від тужливих роздумів. Амайя боялася, що за нею спустився Ейдан. Дівчина підвелася з ліжка й навіть не уявляла, як реагувати на його докори. Тремтячими руками відчинила двері і… побачила пажа принца. Світловолосий хлопчик злегка вклонився:
— Прошу пробачення, ваша Світлосте, але Його Високість принц Альберт чекає на вас у своїх покоях.
Дівчина стиснула губи. Почувалася куртизанкою. Обурення клекотіло у бунтівному сердечку й перемішувалося з іншими емоціями. Звісно, вона сама своїм навіюванням переконала принца у їхніх романтичних стосунках, тож сердитися має лише на себе. Амайя шморгнула носом і вдавано прокашлялася:
— Перекажіть Його Високості, що я погано почуваюся. Сьогодні під час прогулянки я змокла і, мабуть, захворіла. Не хочу його заразити.
— Звісно, Ваша Світлосте! Видужуйте!
Паж пішов й Амайя видихнула з полегшенням. Не бажала йти до принца та застосовувати магію. Вона ще довго не могла заснути. Їй дошкуляли думки про Ейдана та не давали спокою. Вранці Луція допомагала одягатися й ошелешила новиною:
— Його Величність провів ніч з дівчиною. Вгадайте з ким!
Фаворитка! Серце Амайї схвильовано тріпотіло під грудьми. Хтось зумів зацікавити короля настільки, що він не побоявся гніву дружини. Підозрювала, Габрієлла не терпітиме цього приниження й обов’язково її позбудеться. Але тепер не уявляла, як їй виправдовуватися перед орденом, адже вона не зуміла завоювати його увагу. Амайя злісно стиснула губи:
— Й з ким?
— З Беатріс!
— З Беатріс? — дівчина повторила почуте.
Не вірила, що, на перший погляд, сором’язлива Беатріс обкрутила самого короля. Згадалися її рожеві щічки, зелені очі, руде волосся… вона й справді була красунею, з неї можна писати картини. Амайя підняла брови догори:
— Й королева дозволить своєму чоловіку мати фаворитку?
— Ну, Беатріс ще не стала фавориткою, — Луція взяла гребінець до рук й почала розчісувати волосся Амайї, — вони провели лише спільну ніч. Знайома служниця бачила, як Беатріс покидала вночі королівські покої. Його Величність ще не оголосив її фавориткою. Навіть якщо оголосить, то Габріелла нічого не вдіє, хіба що мстиме дівчині. Вона з королем прожила майже тридцять років і знищила не одну фаворитку.
— А може Беатріс не ділила з ним ліжко?
— Чим вони там займалися по-вашому? — Луція розсміялася, наче почула щось смішне.
— Грали в нарди, — припустила Амайя, згадавши власний досвід.
— Не кажіть дурниць. Можливо скоро Беатріс стане офіційною фавориткою. Побачимо чи зуміє зацікавити короля аж настільки.
За сніданком королева не подала виду, що їй щось відомо про минулу ніч. Спокійна, зосереджена, холоднокровна. Проте обідом її настрій погіршився, але вона мило спілкувалася з Беатріс, наче не знала про її вчорашні пригоди.
Амайя сиділа за столом у саду й чаювала разом з королевою та іншими фрейлінами. Довгий стіл накрили білою скатертиною, розмістили серед газону. Кожна фрейліна сиділа на стільці, а королева, наче для того, щоб підкреслити свій статус – на кріслі. Тістечка до чаю виявилися смачними, а розмови гучними. Складалося враження, що фрейліни змагаються між собою, хто більше вразить королеву черговою пліткою.
Дівчина зробила ковток чаю й відчула гострий біль у нозі. Тонка голка проштрикнула стопу та обпалила пекельним полум’ям. Від несподіванки Амайя скрикнула. Зойком, привернула загальну увагу. Міцно стиснула губи. Біль посилювався з кожною секундою та здавався нестерпним. Дівчина не витримала. Повернулася, підкотила поділ сукні. На мереживній панчосі біля туфлі помітила бджолу. Вона джижчала та розмахувала крильцями.