Глава 9

Дівчина почала виправдовуватися:

— Ви зомліли, вам терміново потрібна була допомога. Я мусила щось робити.

До покоїв забігла перелякана служниця зі склянкою в руках.

— Ваша суперниця діяла обачніше, — королева піднесла склянку до губ.

— Так, але воду принесли пізніше. Крім того тепер усе палацом ширятимуться чутки про вашу хворобливість. Припускаю, недоброзичливці прикрасять цю подію вигадами фактами й зроблять з вас ледь не смертельно хвору. Я ж хотіла швидко привести вас до тями й потай викликати цілителя. 

У покоях запанувало мовчання. Зіщуливши очі, королева уважно дивилася на Амайю. Тишу порушив цілитель. Він забіг до покоїв та низько поклонився:

— Ваша Величносте! Що сталося? Мені сказали, що вам зле.

— Все добре, Родеріку. Я випробовувала своїх претенденток. Вдала зомління й потай спостерігала за їхніми діями.

Від почутого Амайя затамувала подих. Королева виявилася інтриганткою вищого рівня. Переграти її й стати фавориткою короля буде складно. Проте потай дівчина раділа цьому, адже не бажала зближуватися з володарем аж настільки. Сподівалася зможе виконати завдання якось по-іншому. Габрієлла продовжувала:

— Уявіть собі! Беатріс нерухомо заклякла. Навіть не спробувала мені нічим допомогти.

— Я злякалася, — дівчина опустила голову й спробувала виправдатися. Королева застережливо підняла долоню та шикнула на неї:

— Цить! Ще й сміє мене перебивати. У разі чого вона мене не врятує. Мейделін покликала на допомогу. Здійняла галас і тепер палацом підуть плітки про мою вигадану хворобу. Воду дістала, але минуло забагато часу. А от Амелія діяла рішуче. Не зовсім гуманно, але вона облила мене водою з-під квітів. Якби мені по-справжньому стало зле, то, мабуть, це допомогло. Проте мене обурює спосіб, яким вона це зробила.

— Але головне результат і ви це знаєте, — Амайя вдалася до магії й випустила прозору хвилю зі своїх пальців. Королева кивнула:

— Так, тому поки лідирує Амелія.

Дівчина з острахом чекала вечері, а точніше того, що мало відбутися після неї. Не бажала променаду з принцом. Сподівалася у нього знайдуться важливіші справи. Всю вечерю Альберт нахабно розглядав її, чіпляючись поглядом за декольте. Натомість король, навіть не дивився у її бік. Після трапези дівчина направилася до своїх покоїв. Вирішила не йти до саду. Принцу скаже, що забула, погано себе почувала й взагалі померла. Хоча як пояснити своє воскресіння не знала. Відкинула цю недоречну ідею та почала вигадувати інші причини. Почувся стук у двері. На порозі з'явився паж:

— Вибачте, Ваша Світлосте! Його Високість принц Альберт чекає вас в альтанці.

Амайя стиснула губи. На жаль, тепер не вийде уникнути небажаної зустрічі. Кам'яними ногами дівчина направилася до саду. З кожним кроком у грудях наростало хвилювання. На небі яскравим серпанком розтягнувся місяць та світилися зірки. У траві виспівували цвіркуни. Альтанка зустріла темрявою. Жодної свічки чи лампи з магічним вогнем не було. Дівчина взагалі засумнівалася, що там хтось є. Зупинилася перед альтанкою й розгледіла темний силует. Почувся голос принца:

— Амеліє, не бійтеся, ходіть сюди, — принц простягнув руку.

Але саме Альберта й боялася Амайя. Важко зітхнула, вклала свої пальчики у його долоню. Він потягнув її до себе й дівчина сіла біля принца на лавку. Він не відпускав її руку:

— Зізнаюся, я сьогодні весь вечір дивився на вас й милувався вашою вродою.

Він казав правду. Ще за столом Амайя помітила його увагу. Розуміла, їй варто дати зрозуміти, що ніякою фавориткою вона не буде, інакше ще трохи й принц дозволить собі зайве. Дівчина сором’язливо заховала погляд та висмикнула руку з його долоні:

— Впевнена у палаці є багато придворних панянок, які мріють про вашу увагу. Може вам варто приділити час їм?

— Зараз мій час належить вам, — його долоня опинилася на талії Амайї. Безцеремонно він притиснув дівчину до себе, — ви полонили мене своєю красою. Я хочу пізнати вас краще.

— Добре, — Амайя позбулася його небажаних дотиків та сіла навпроти, —  розкажу вам про себе. Я дуже не люблю, коли хтось торкається мене. У палаці я виключно для того, щоб стати фрейліною королеви. Заміж не бажаю, а легковажні стосунки мене не цікавлять. Гадаю буде краще, якщо ви забудете про мене й за вечерею розглядатимете іншу дівчину.

— Навіть так? — Альберт запитально вигнув брову, — а ви міцний горішок, мені подобається. Я можу порадити королеві на яку претендентку слід звернути увагу. Як ви розумієте моя думка для неї важлива. Можу похвалити або навпаки очернити кожну дівчину у її очах.