Глава 7

Від такої неприпустимої поведінки, дівчину кинуло в жар. До саду вийшли джентльмени й Амайя висмикнула свою руку. Вона раділа, що несподівана поява чоловіків, котрі вийшли випалити сигари, вберегла її від відповіді. Альберт нахилився надто низько й майже торкаючись губами її щік, прошепотів:
— Мені не відмовляють, — різко випрямившись, голосно озвучив, — повертаємося до залу, мабуть, всі вже зайняли свої місця.
Ошелешена, дівчина покрокувала з принцом до палацу. Його заява турбувала. Не відмовляють! Це ж він може забажати що завгодно, а вона й заперечити немає права? Таке насторожувало та породжувало тривогу у серці. У залі за столом розмістилися придворні та гості. Альберт провів дівчину до її місця, яке виявилося поруч з Мейделін, а сам сів навпроти, біля короля. Весь вечір дівчина відчувала на собі його погляд. Зацікавлений, уважний, хтивий. Її щоки пашіли, наче вона зробила щось протиправне і страшне. Після вечері Амайя підвелася та бажала якнайшвидше сховатися від надмірної уваги за дверима своїх покоїв. Впевнено попрямувала до виходу, проте знайомий голос змусив її зупинитися:
— Графине Медінська! Дозвольте вас супроводити.
Амайя на мить скривилася. Швидко одягнула на обличчя ввічливу посмішку та розвернулася до Аьберта:
— Звісно.
Дівчина схопила принца за лікоть й вони вирушили коридором. Альберт мовчав, проте щойно вони піднялися на другий поверх, де стало менш людно, чоловік поставив долоню на руку дівчини:
— З нетерпінням чекаю завтрашнього вечора. Мені хочеться дізнатися про вас більше.
— Повірте, ви не дізнаєтеся нічого особливого. Моє життя нудне й не цікаве. Боюся ви змарнуєте цей вечір на мене, — Амайя до останнього сподівалася уникнути небажаної зустрічі завтра. Лякала наполегливість принца.
— На вас я готовий марнувати всі свої вечори.
Вони дійшли до покоїв та зупинилися перед дверима. Амайя вирішила проігнорувати його залицяння. Увага принца руйнувала всі її плани. Вона висмикнула руку з його полону:
— Дякую за вечір, добраніч!
Різко розвернулася та схопилася за ручку дверей. Її пальчики вмить перехопив принц та підніс до вуст. Подарував невагомий поцілунок.
— Ви неймовірна дівчина. Я думатиму про вас.
— Я не гідна ваших думок. Добраніч! — Амайя відчинила двері та прослизнула до покоїв.
Зачинившись у кімнаті, полегшено видихнула. Судячи з усього, вона з тріском провалює завдання. Замість того, щоб зацікавити короля, вона зацікавила принца. Зважаючи на це, монарх навіть не гляне у її бік. Дівчина направилася до дзеркала. Безперечно тепер вона красуня, але колись, принц би навіть не глянув у її бік.
Зі спогадів виринув Ейдан. Сьогодні він здавався особливо привабливим. Підтягнула рукав сукні й на шкірі виднілися ледь помітна заручна руна, яка пов’язувала їх. Дівчина взяла флакончик та насипала сріблястого порошку на руку. Він приховав мітку. Цього маскування вистачало на два дні, а далі потрібно було все повторити. Амайя розуміла, їй необхідно розірвати ці заручини, але навіть не уявляла як це зробити непомітно для Ейдана.
Наступного ранку Амайя зайшла до столової зали. За столом розмістилися фрейліни королеви та претендентки. Майже в усіх дівчат з волосся виглядала ялівцева гілочка. Дівчина здивувалася й сіла біля Мейделін.
— Доброго ранку! А чому майже всі дами з ялівцевими гілочками у волоссі?
Мейделін зміряла її невдоволеним поглядом. У кузини теж красувалася гілочка, щоправда, дещо захована під високою зачіскою:
— Ви ж сказали, що гілочка у волоссі це на щастя. Судячи з усього ви не збрехали. З вами танцював сам принц Альберт! Цілих три рази! Потім ви виходили з ним надвір і він навіть супроводив вас до покоїв. Ми теж хочемо, щоб нам так щастило. А ваші світанкові сукні це щось. Я сьогодні не поспішала переодягатися й вийшла на балкон. Справді дуже добре провіває й не обмежує рухи.
Амайя стиснула губи. Не очікувала, що її брехня так подіє. До зали зайшла королева й всі підвелися. Тільки коли вона сіла, розпочався сніданок. По закінченню правителька оголосила:
— Я їду до храму на свято. Зі мною у місто відправляться тільки претендентки на посаду фрейліни. Хочу побачити як вони зуміють мене розважити. Кожна з вас отримує по прикрасі. Ваше завдання зберігати їх й віддати мені за першою вимогою.