Глава 5

Всупереч очікуванням Ейдан підійшов не до неї, а до Мейделін. Ну, звісно! Амайя подумки ляснула себе по лобі. До кого йому ще підходити як не до своєї нареченої? Він простягнув руку й щаслива Мейделін вклала свої пальчики. Вони закружляли у повільному танці. До серця Амайї підкралися заздрощі. Хотілося, щоб Ейдан її тримав за руку, торкався до талії та дивився із захопленням в очах. Боляче визнавати, але його слова про кохання виявилися брехнею. Дівчина відвернула голову й намагалася не дивитися як її колишній коханий витанцьовує з іншою.
До незнайомої конкурентки підійшов поважний джентльмен у фраку та запросив на танець. Амайя так і стояла сама, без партнера по танцю. Складалося враження, що її навмисно не попередили про цей нюанс. Дівчина зважилася ризикнути та танцювати соло. Будь-яку ганьбу потрібно вміти обіграти на свою користь.
Несподівано до неї підійшов незнайомець з яким вона розмовляла у саду. Він простягнув їй руку, а у залі почалися перешіптування.
— Подаруєте мені цей танець?
— Звісно, — Амайя кивнула та всміхнулася.
Вони закружляли у танці. Чоловік впевнено вів партнерку й виявився добрим танцюристом. Амайя почувалася у боргу перед ним. Злегка потягнулася до незнайомця:
— Дякую, що врятували від ганьби. І за шнурок теж дякую!
— Ваш кавалер не прийшов?
— У мене немає кавалера, — дівчина сором’язливо заховала погляд, — я навіть не знала, що тут буде конкурс з танцем.
— Це не зовсім конкурс. Просто оцінюють претенденток на граційність. А з ялівцем ви гарно вигадали.
Щоки дівчини спалахнули вогнем. Не хотілося, щоб цей чоловік вважав її брехухою. Вона обкрутилася на місці:
— Чому ви впевнені, що у Норкширі немає такого звичаю?
— Бо ви стояли під ялівцем з виделкою у руках. Припускаю, гілочка просто впала.
— Довелося щось вигадувати, — дівчина винувато опустила голову.
Зараз незнайомець не здавався зарозумілим зухвальцем як при першій зустрічі. Танець закінчився й кавалери відвели своїх дам на місця. Амайя спіймала погляд Ейдана на своїй шнурівці на декольте. Показово відвернулася до свого партнера по танцю. Він продовжував тримати її руку:
— Ви гарно танцювали.
— А ви благородний джентльмен, коли не розкидаєтеся непристойними пропозиціями.
— Я не хотів вас образити. Ви мені дуже сподобалися. Прошу вибачити мені, — чоловік злегка стиснув її долоню та дивився прямо в очі, наче бажав розгледіти душу. Дівчина сором'язливо прикусила губу. Щось манило її до цього незнайомця, котрий не поспішав озвучувати своє ім'я. Амайя стиснула плечима:
— Сьогодні ви двічі врятували мене.
До них підійшов Ейдан у супроводі Мейделін, і злегка схилив голову:
— Ви чудово танцювали, Ваша Високосте!
Амайя не розуміла, чому Бартонс звертався до незнайомця Його Високість. Не вірилося, що перед нею принц. Чоловік задоволено кивнув:
— Дякую, Ейдане!
Неформальне звертання насторожувало. Амайя розхвилювалася. Висмикнула свою руку з його долоні й шкодувала, що, як належить, не зробила цього раніше:
— Чому до вас звертаються Ваша Високосте?
— Ох, забув представитися. Принц Варпугії й спадкоємець престолу — Альберт.
От негідник! Все всередині Амайї кипіло від злості. Він розхвалював принца, пропонував стати його фавориткою й словом не обмовився, що він і є цим принцом. Дівчина згадала їхню першу зустріч й сором прокрався до серця. Це ж у якому вигляді її побачив принц! Під ялівцем, з виделкою у руці та розірваним декольте. Ще й частину нижньої сорочки побачив. Не стрималася й бовкнула те, що крутилося на думці:
— То я у принца забрала шнурки?
— Ну, — чоловік хитро зіщулився, — тільки один шнурок. Не переймайтеся, я завжди радий допомогти вродливій дівчині.
Обличчя Амайї покрилося жаром. Ще ніхто ніколи не називав її вродливою. Щоправда, колись Ейдан говорив компліменти й переконував її, що не вважає потворою. Проте це виявилося брехнею. Незручну мовчанку порушив герцог Бартонс, принаймні так, подумки змушувала себе називати його Амайя:
— Я хотів уточнити, завтра ми вирушаємо на урочистості?
— Так, — Альберт кивнув, — не хочу сьогодні говорити про справи. Станцюєте зі мною овертаз?
Принц простягнув руку Амайї. Звісно відмовити принцу вона не могла. І не хотіла. Хоч він і здавався зарозумілим та самовпевненим, проте чудово танцював. Вона вклала свої пальчики й чоловік повів її до центру зали. Овертаз танцювали зі зміною партнерів. Пари вишукувалися у колону й дами почали кружляти навколо своїх напарників. Музика пришвидшилася. Чоловіки пройшли вперед. Тепер партнером Амайї став високий вусатий джентльмен у чорному фраку. Дівчина обкрутилася біля нього й все повторилося. На своїх рукавичках Амайя відчула жар. Глянула на нового партнера. На мить дівчину заціпило від несподіванки. Її руку тримав Ейдан. Прикро визнавати, але його дотики досі розпалювали полум’я всередині. Він нахилився й подихом залоскотав вухо:
— Чув, ви вляпалися у чергову халепу, але цього разу вам допоміг принц Альберт.

Подарунок для вас, промокод на книгу талановитої Лариси Бондарчук g3006wVZ "Фальшивий голос кохання"