Глава 2

Дівчина не знала як викрутитися з цієї пікантної ситуації. Не хотілося, щоб її прогнали з палацу, а ще більше не хотілося ставати справжньою фавориткою короля. Проте, судячи з усього, після побаченого монарх ніколи не наблизитm її до себе. Впоравшись з хвилюванням, Амайя грузла у павутині власної брехні:
— Я Амелія Медінська, приїхала вчора до палацу, щоб стати фрейліною Її Високості. На мені не нічна сорочка, а світанкова сукня. Це традиційне ранкове вбрання для Норкшвуда. У нас всі так ходять зранку. Вона простора, скромна, без зайвого пафосу. Проте, бачу в палаці так не заведено. Прошу мені вибачити, надалі я ретельніше підбиратиму гардероб. З вашого дозволу піду переодягнуся.
Король свердлив її невдоволеним поглядом. Не дочекавшись його схвалення, дівчина попрямувала коридором. Здавалося більш незручної ситуації не може бути. Амайя навіть не знала як дістатися до покоїв, які їй виділили. Бічні двері відчинилися й з них вийшла служниця. Зміряла Амайю здивованим поглядом й поспішно заховала погляд у підлогу.
— Вибачте, ви можете мені допомогти? — Амайя вирішила звернутися за допомогою. Не хотілося швендяти у такому вигляді коридорами, — проведіть мене, будь ласка, до моїх покоїв. Я майбутня фрейліна королеви, вчора приїхала й трішки заблукала у цьому палаці.
— Фрейліни живуть поверхом нижче, біля покоїв королеви, — служниця злегка підвела голову.
— Можете мене провести?
— Звісно, леді… — дівчина зам'ялася, оскільки не знала яке звертання слід підібрати.
— Графиня Амелія Медінська, — не задумуючись, Амайя озвучила вигадане ім’я.
Служниця кивнула та провела її до покоїв. Амайя зачинила двері, притиснулася до них спиною. Це ж треба було так вляпатися! У перший день зустріти Ейдана і не просто зустріти, а ще й “познайомитися” з ним у такій незручній ситуації. А Мейделін? Вона й досі наречена Ейдана, отже, всі його обіцянки про розірвання заручин брехня. Так само як і його кохання. Амайя розуміла, що Ейдан ніколи її не кохав й від цього серце стискалося від болю. Почуття, які так довго вона знищувала, відозвалися відлунням у душі. Здавалося, не минуло стільки часу й смак його губ досі відчувався на вустах. Тепер їй доведеться боротися за місце фрейліни зі своєю кузиною.
Амайя сіла за стіл та почала писати листа. Закінчивши, дістала з кишені злощасну брошку у вигляді голуба. Саме через неї вона вляпалася у неприємну ситуацію. Приклала брошку до аркуша й папір засмоктало у брошку. Дівчина важко зітхнула й сподівалася, що цього разу у неї все вийде. Вирішила не ризикувати та не виходити на балкон. Змахнула брошкою й підкинула її в повітря.
Прикраса перетворилася на голуба з білосніжними крилами. Птах закружляв кімнатою та вилетів у вікно. Дівчина раділа, що цього разу все вдалося, адже годину тому він не перетворився і впав сріблястою брошкою на сусідній балкон.
Амайї виділили одну служницю. Вона допомогла підготуватися до балу, на якому відбудеться знайомство з претендентами на посаду фрейліни. Амайя одягнула світлу сукню з блакитним відтінком. Напівпрозорі рукави сягали зап'ястків, пишний поділ додавав помпезності, відверте декольте привертало увагу. Тугий корсет, розшитий мереживом, вигідно підкреслював тендітну талію. Світле волосся зібране у високу зачіску, а на щоки спадали два кучеряві пасма. Амайя підтягнула рукав та посипала магічний порошок на заручну руну, яка пов’язувала її з Ейданом. Малюнок зник й це свідчило, що маскування подіяло.
Дівчина спустилася до людної зали. Грала музика, дами ховалися за широкими віялами, а джентльмени обговорювали між собою якісь важливі питання. Амайя стала біля вікна й, щоб не відрізнятися від решти, витягла з кишені віяло. Всі чекали на появу короля та офіційне відкриття заходу. Амайя важко дихала. Служниця затужила корсет так, що здавалося спину пронизують міцні мотузки. Дівчина схопилася за край декольте й спробувала хоч трохи його відтягнути. Тканина не витримала, тонке мереживо порвалося. Спідня сорочка виглядала й приховувала надто мало. З’явитися перед королевою та придворними у такому вигляді вона не могла. Амайя запанікувала й вибігла в коридор. Хотіла піднятися до своїх покоїв, але назустріч йшли монархи. Вимушено повернулася до зали. Монархи зайшли слідом. Всі поклонилися й величним кроком правителі пройшли залою. Королева виявилася красунею та здавалася молодшою, ніж є насправді.
Поки король виголошував промову, дівчина схопила зі столу виделку й вийшла в сад. Зупинилася біля ялівця й сподівалася дерево заховає її від споглядань. Амайя хотіла встигнути хоч трохи виправити катастрофу з корсетом. Розвернулася до стіни й виделкою робила більші дірки у мереживі. Над вухом почула чоловічий голос:
— Бажаєте своїм декольте вразити короля?

Амайя різко розвернулася. Перед нею стояв поважний джентльмен у темно зеленому костюмі із золотистими нитками. Русяве волосся спадало до вух, блакитні очі дивилися з цікавістю, а на вустах вигравала зухвала посмішка. Дівчина буркнула:
— Мабуть, королеву. Я хочу стати її фрейліною, а тут корсет порвався, — Амайя зупинила погляд на взутті чоловіка й у неї виникла ідея, — дайте мені свій шнурок.
— Перепрошую? — незнайомець недовірливо зіщулив очі.
— Розв’яжіть свої туфлі й дайте мені шнурок. Він потрібний для сукні, — дівчина приготувалася застосувати свою магію, проте чоловік погодився сам:
— Ну, якщо це просить вродлива дівчина, то я не можу відмовити та залишити даму в біді.
Незнайомець нахилився й розплутав шнурівку. Витягнув її з взуття та простягнув дівчині. Амайя одразу схопила шнурок. Просилила його в отвори мережива, затягнула, зав’язала щось на подобу банта. Чоловік явно зацікавився та приклав палець до бороди:
— Не знав, що таке можна зробити за допомогою виделки.
— Я теж не знала, але довелося вигадувати, — наче позбуваючись від слідів злочину, Амайя жбурнула виделку за ялівець. Незнайомець хмикнув:
— То ви нова фрейліна?
— Сподіваюся нею стати.
Амайя заглядала у вікно та надіялася, що не пропустила час свого виходу. Вона вирушила до дверей, проте чоловік перегородив собою шлях. Дівчина ледь не зіштовхнулася з широкими грудьми незнайомця й зробила крок назад. Він насупив брови:
— Хочете успішно вийти заміж? Вам відомо, що всі фрейліни королеви дуже популярні серед джентльменів? Або ж бажаєте стати фавориткою принца? Я його друг, можу замовити за вас слівце.
Цей чоловік дратував. Поводився надто зухвало й кидав непристойні натяки. Від злості Амайя стиснула пальці в кулаки:
— Не потрібно ніякого слівця. Я не збираюся виходити заміж чи, тим більше ставати фавориткою принца. Посада фрейліни відкриває для мене нові можливості, а не тільки гаптування та прядіння. Запевняю, я тут не для того, щоб отримати увагу джентльменів.
Амайя поривалася до залу, але незнайомець вперто її не пропускав. Нахабно схопив за руку:
— Дарма. Принц вродливий і щедрий чоловік. А як щодо мене? Погодитися вийти зі мною завтра на вечірній променад? Ви дуже красива дівчина.
Амайю наче облило окропом. Стало надто спекотно. Інтуїтивно вона потягнулася у кишеню за віялом, проте вчасно обсмикнула себе й зупинилася. Дівчина не звикла до чоловічої уваги. Крім Ейдана, ніхто не розглядав її як жінку, через потворне обличчя. Тепер, коли Амайя стала красунею, то навіть не знала як реагувати на подібні компліменти. Вона висмикнула руку з небажаного полону:
— Дякую за запрошення, але змушена відмовитися. А щодо принца, то я за нього рада, проте мене не цікавить його врода і багатство. Пробачте, але я повинна бути у залі.
Амайя направилася до палацу. Зайшовши до залу, одразу почула своє ім’я:
— Графиня Амелія Медінська з Норкшвуда! Немає? Не з’явилася? — церемоніймейстер оглядався навколо. Амайя протиснулася у натовпі та постала перед монархами:
— Є! Я тут! Вибачте, у залі гамірно і я не почула з першого разу.
Дівчина відчула на собі осудливі погляди. Юрбою прокотилася хвиля невдоволення та перешіптування. Амайя зробила граційний реверанс та відчувала на собі прискіпливий погляд королеви. Її увага зосередилася на декольте, а потім перемістилася на зачіску. Королева зморщила носа:
— Бачу, пунктуальність не ваш козир. Як ви посміли з'явитися перед мною у такому вигляді? У вас хвойна гілочка у волоссі. Ви що прийшли до мене з лісу?
Королева підозріло зіщулила очі. Амайя не могла зрозуміти про яку гілочку йде мова. Дівчина доторкнулася до зачіски й одразу вколола пальчики. Витягла з волосся гілочку ялівця. Припустила, що та впала на волосся, коли вона зав’язувала декольте. Здавалося, гірше бути вже не може. Осоромитися перед усіма не входило в її плани. Тепер їй не те що до короля, але й до королеви не наблизитись. Амайя нервово всміхнулася:
— Ви про цю? — розправила гілочку на долоні, — це гілочка ялівця. У нас вважається, якщо поставити її у зачіску, то це принесе успіх. Вибачте, я не знала, що у палаці таке заборонено.
— Не заборонено, а не прийнято, — королева кивнула на Мейделін та ще одну дівчину, — добре, займайте своє місце біля інших претенденток.
Амайя слухняно стала біля кузини. Їй доведеться змагатися з двома дівчатами за місце фрейліни. Тільки найкраща стане помічницею королеви. церемоніймейстер урочисто виголосив:
— За традицією, бал відкривають монархи. Проте сьогодні Її Високість королева Габрієлла змінила такий звичай. Це повинні зробити претендентки. Буде оцінюватися їхнє вміння танцювати.
Амайя прикусила губу. Вона навіть ні з ким не домовилася. Її нікому запросити на танець. З натовпу вийшов Ейдан. У чорному кітелі вишитому золотистими нитками, впевнено наближався до неї. За ці роки чоловік не втратив свій магнетизм. Навпаки, здавалося він став ще вродливішим. Дівоче серденько почало пришвидшено калатати, а хвилювання стиснули груди. Красивий, благородний і… брехливий. Щемливий трепет змінився злістю й тепер Амайя дивилася на нього не з обожнюванням, а з осудом.