2.

У Рим прибули через три години. Переліт виявився набагато гіршим, аніж я собі уявляла! Думала, помру, коли ця величезна машина для вбивства здригнулася і почала швидко набирати темпу. Вуха заклало, шлунок застряг десь під горлом, готовий будь-якої миті покинути своє житло, а мозок просто розривали моторошні картинки, де наш літак вибухає і падає з величезної висоти. Ніколи не думала, що я така боягузка! Добре, поряд немає Гліба, він би розхвилювався і всю дорогу дошкуляв мені запитаннями… Або взагалі нічого не помічав. Часто, коли коханий працює, він ніби розчиняється, в іншому, незрозумілому для мене, світі.

Як не дивно, подолати напад паніки допоміг Громов. Його не хитрі маніпуляції допомогли відволіктися і не посивіти у свої двадцять п'ять. Хоча, швидше за все, ніхто цього б не помітив, волосся в мене і так світле. І не треба зараз отак всерозуміюче посміхатися, я не тупа блондинка з анекдоту. Фобії у всіх бувають, просто не всі про них знають! Головне, що назад я поїду лише автобусом!

- Наступний рейс до Палермо за дві години. Я вже купив нам квитки, – «втішив» мене Олег. – Чого знову позеленіла? Невже так злякалася?..

- Іди в пень, Громов! - рикнула, намагаючись стримати підступаючу нудоту. При посадці мене трохи захитало.

- Ну, навіщо ж так грубо? - продовжував знущатися чоловік, прихопивши мою валізу і попрямувавши у бік виходу. – Мені здавалося, що тебе цілком собі влаштовувала моя ненав'язлива допомога!

- Р-р-р…

Залишивши речі в камері схову, мене нарешті вивели з галасливого приміщення центрального аеропорту і посадили за столик милої кав’ярні. Літр холодного мохіто, кілька вульгарних жартів і я в порядку! Зізнатись чесно, давно так не сміялася. Громов, на диво, виявився не лише знатним бабієм, він увесь політ стежив за апетитними формами однієї стюардеси, а й досить добрим співрозмовником. Чоловік точно знав, що і коли краще сказати, як догодити співрозмовнику і не втратити його уваги. Цікаво, це у нього талант такий, чи є спеціальні курси? Я була б не проти їх відвідати!

Дві години пролетіли несподівано. Завдяки підтримці Олега, на рейс йшла з легкою тривогою, проте своїми ногами і без загального наркозу. Так-так, знаю! Зарікалася більше не літати, але цій людині абсолютно неможливо відмовити, якщо він вже чогось хоче. От і я здалася десь на сороковій хвилині вмовлянь. Натомість Громов пообіцяв мені номер з видом на море та кілька годин у спа!

Забігаючи наперед, скажу одне: рано зраділа! У Марійчиного кавалера були настільки грандіозні плани, що в нас заледве вистачало часу на короткочасний сон, аби з ніг не впасти!

Загалом, мохіто подіяло більш ніж сприятливо. Ще півтори години, поки ми долетіли до кінцевої точки прибуття, я благополучно проспала. А там... Палермо! Райське містечко біля моря!

- У-у-у!.. Як я зараз заздрю ​​Машці! Стільки часу абсолютно безкоштовно милуватися такою красою! Після весілля обов'язково сюди повернуся разом із Глібом! Це буде незабутній медовий місяць!

- Відмінний вибір! – вліз у мої думки Олег. Ой! Я що, в голос це сказала. – Італія здавна славиться своїми курортами та незабутньою атмосферою! Твій наречений обов'язково оцінить, якщо зможе відірвати погляд від твоїх принад!..

- Громов!..

- Бачу, ви порозумілися, - почувся поруч м'який баритон. Ух! Навіть мурашки по всьому тілу побігли. До нас наближався високий статний чоловік, від якого за версту несло феромонами та силою. Такий собі альфа-самець! А Воскресенська не промах! Пишаюся! - Чудово! Отже, мені не доведеться відволікатися на ваші сварки. Як долетіли?

- З вітерцем! – щиро посміхнувся Олег, одразу ж перетворюючись із симпатичної «виразки» у прекрасного принца. Щирі емоції йому до лиця! - Так, що в тебе сталося?

- Я одружуюсь! - приголомшив Антонов. Оце так поворот!

***

- Ти божевільний! - підсумував Громов, вислухавши свого друга.

Він завжди знав, що Денис здатний на великі справи, але ніколи не думав, що той може втнути ще й величезну дурість. Подумати тільки: викрасти дівчину і одружити її на собі без будь-якої на те згоди! Це ж протизаконно!

- Або зараз, або ніколи! - знизав плечима Антонов. – Другий варіант мене категорично не влаштовує, тож… Вирішуйте! Або ви зі мною, або просто не заважаєте!

- Я за! - втрутилася його супутниця. Ото вже невгамовна! У Галушко навіть очі засвітилися яскравим бісівським вогником, як у справжньої відьми! Амазонка з кожним разом набуває все більш яскравих сторін. Просто дівчина-загадка! Один Бог знає, що в той момент відбувалося в її голові, та вже за мить вона захоплено заявила: - Офігіти, як круто! Чур, на мені всякий дріб’язок!

- Ні. Цим займеться Олег! - оце так поворот! Що він, вічний холостяк, знає про весілля? Хіба що як зняти подружку нареченої! - Катю, ти потрібна мені для переговорів з батьками Воскресенської. Без їхньої згоди я не зможу нічого вдіяти. А хто, як не ти, зможе їх переконати у моїй благонадійності та чесності?

- Ну-у… - стрільнула в нього очима Галушко. - Взагалі-то, ми надто мало знайомі... Але, якщо що, за тебе ручався Громов! З нього і спитаю поповній!

Несвідомо здригнувшись, Олег вирішив, що настав час тиснути на жалість і терміново рятувати своє становище. Не дай Боже, його самого поглине ця передвесільна метушня і чоловікові, грішною справою, захочеться одружитися!