Передмова

- Доброго ранку кохана! – вуст ласкаво торкнулися ніжним поцілунком. - Пора вставати, інакше запізнишся на роботу!

- М-м-м… - солодко потяглася, не розплющуючи очей. - Не хочу...

Почулося шарудіння простирадла, матрац м'яко прогнувся.

- А я тобі сніданок приготував… Щоб моя улюблена наречена не залишалася голодною до самого обіду, - спокушував муркотливий чоловічий голос, а спритні пальчики вже побігли по краю ковдри, що прикривала мої оголені принади.

Оголені?.. Я що, вчора забула одягнути піжаму після «цього»? Дивно! Ніколи не забувала. Не люблю відчувати ранкову прохолоду голою шкірою.

Очі неохоче розплющились. Хвилин п'ять розглядала червону натяжну стелю з глянсовою поверхнею, що відображала все довкола, немов дзеркало. Стоп! Червона стеля? Де це я?

Різко сіла! Голова відразу пішла кругом, а вчорашня вечеря запросилася назовні. Миттю зірвалася і побігла у ванну. Як я взагалі туди потрапила, не зрозуміла! Ноги самі понесли. Напевно, їм вже доводилось там бувати.

Пробльювавшись, вибачте за мою французьку, попрямувала до умивальника. З дзеркала на мене дивилася кікімора з розпатланим волоссям, розмазаною по всьому обличчю косметикою та опухлими губами. Очі опухлі до вузьких щілин, червоні, а на шиї та грудях декілька яскравих засосів. Крас-суня! Не те слово! Гліб зовсім охрінів! Він же в курсі, як мені не подобається псувати собі шкіру квітучими мітками!

З горем навпіл вмившись, загорнулася у величезний халат і побрела на вихід.

- Коханий! - покликала трохи хрипким голосом. Це я перепила? Чи вночі було НАСТІЛЬКИ добре? - Глібе, ти маєш совість? Ти навіщо?..

Звела очі на чоловіка, що стояв посеред кімнати, в одному фартуху, і остовпіла!

- А де Гліб? - пискнула ледве чутно.

- А ти не пам'ятаєш?