Глава 2

Вночі мені снились ті два хлопця. Я прокинулась в холодному поті. Жах... Я пішла на кухню попить води. На мене чекала розмова з Оксаною. 

-Доброго ранку- зіваю я і прикриваю рот рукою.

-Добрий, Влад. Їсти будеш? Я приготувала омлет. Твій улюблений. 

  Я тільки похитала головою на знак що буду. 

-Влад- звернулась до мене Оксана.

-М?- мугичу я і обертаюсь до неї. 

-Слухай, мене запросили на вечірку. Ти підеш зі мною? Там будуть з університету. 

Я пожала плечима і кажу: Нічого обіцяти не можу.  

    Сьогодні я мала іти в університет подати заявку на олімпіаду в середу з історії. Я дуже добре знаю і люблю цей предмет. Погода була холодною. Так як зараз осінь і майже зима. Сьогодні 1 листопада. Мммммм. Я обожнював цей місяць. Особливо 9 число. Тому що у мене 9 листопада день народження. Мені буде 18 років. А взагалі я люблю осінь. Для мене осінь це - естетика, можна зробити купу фото, листя, плед, кафе. На вулиці падав сніг. Так кайфово, вайбово. Мммммм. А те що сніг падає прямо в обличчя,  це не дуже круто. Навіть огидно. Хоча я вчусь на лікаря,  історія мені не потрібна, але мені дуже хочеться використати свою удачу. 

  Я вже прийшла в університет. Іду до директора, щоб усе дізнатись більше і написати заяву. Я не дочекаюсь коли все настане. І я дуже хвилююсь.  Але я старалась заспокоїти себе. Заявки приймають з понеділка по п'ятницю,  а вже в наступну середу я буду на олімпіаді. Ну ось я вже стою на порозі до директора. Глибоко вдихнула і глибоко видихнула. Стукаю. Я увійшла. Розмова зайняла десь годину, але для мене пройшло все так швидко. Я навіть не встигла оком моргнути. В переносному значенні. 

  Я сиділа і старалась все запам'ятати. Виявляється я з нашого університету подала заявку на олімпіаду з історії друга. І його ім'я Владислав.  І вона ще сказала що ще один хоче, але вагається. Здається Матвій. Десь я його вже чула. Сьогодні вівторок, і я вирішила зайти до історика, щоб він перевірив мої знання. Його звати Левченко Владислав Анатолійович.  Це вже третій Влад за сьогодні.  Історик такий молодий. Десь схожий на років так 18-19. Я б за нього заміж вийшла. Всі дівчата за ним сохнуть. Цеж треба таким народились дуже красивим. "Так Влад, тримай себе в руках". Сьогодні уроків не буде, відмінили. Чому, сама незнаю. 

  Забула сказати що у мене є ще 2 книги. Подвійне кохання та кохай мене так сильно як зможеш. Знаю треба ще ті писати, але скоро все буде. Дякую за ваші перегляди і не забувайте писати коментарі, щоб я розуміла писати далі чи ні. Приємного всім читання. Всіх люблю ❤❤❤