Підле кохання

Глава 1

Присвячується- батькам і моїй тітьці Оксані. Люблю вас. 

 

Я шла по тротуару і бачу - стоїть біля кафе хлопця високого, кучерявого. Я з далеку не дуже видно, але він по-моєму стояв і курив електронну сигарету.

Боже... ну який же красавчик. Я на нього так задивилась що спіткнулась. Усе відбулось наче у повільній камері доти мене не підхопив хлопець. Я підняла голову, побачила - зеленоокого хлопця, такий же кучерявий як і той що курив біля кафе. Високий, накачений.  

  І тут коли я підіймалась, підбігла  якась дівка. На каблуках в червоному платті, світловолоса, коротка стрижка, каре. 

-Ой, Матвію, хто це? Що тут відбувається? - засипає вона його запитаннями. 

-Катю - зірвався він- тут дівчина спіткнулась і я не дав їй впасти. Коли він це сказав вона ні слова не проронила з вуст. Він допоміг мені піднятись на ноги. Я обтрумила своє плаття і подякувала йому. Тоді він мені щось дав у руки. Прям тикнув. Я не думаючи взяла. Тоді глянула, а це його візитка з номером телефону. Що? Я його незнаю зовсім. Тільки його ім'я.  Я покрутила візитку і на задній частині візитки і було написано: " обов'язково позвони. І відмови не приймаються". Я була в ступорі. Я оглянулась навколо себе. Поряд вже нікого не було. І того хлопця, що стояв і курив теж не було...( 

  Я пішла додому. Вдома мене чекала найкраща подруга.

Оксана

Її звати Оксана 

Я дійшла додому за 5 хв, бо була ображений на весь світ. Як тільки я відчинила двері  на мене накинулась з обіймами. Я майже не впала на підлогу. Ми пішли на кухню. 

-Ксюх, - почала я - мені треба тобі дещо розповісти. Її вираз обличчя дуже змінився. 

-Так ти мене зацікавила - каже вона і наливає чаю. 

 Я все їй розповіла. А потім протягнула візитку. Вона взяла і почала крутити в руках.

-І що збираєшся робити? Я у відповідь тільки пожала плечима. Вона віддала візитку і я попрямувала в кімнату. 

  До речі я Владислава. Так, знаю це чоловіче ім'я,  але я цим пишаюсь що батьки мене так назвали.

 Я зайшла в кімнату і тут же лягла на ліжко. Ох.. кайф. Після тяжкого дня в університеті я нарешті лягла на своє улюблене ліжечко. 

Я лежу і кручу в руках цю візитку. " І що мені звонить чи не звонить?"  Я навіть незнаю того хлопця, і того хто купив. Знаю що це шкодить здоров'ю, але це куриво надає мені якогось вайбу, кайфу. 

-Може позвонить і той хлопець щось скаже?- балакаю сама до себе. Я довго думала звонить чи ні, так і заснула. 

 Вночі мені снились ті два хлопця. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше