Вадим

Тому й ходив таким лихим  та дурнуватим.

Раз — і Вадим випнувся на кам’яну балюстраду, що відгороджувала нішу зі статуєю

Діви Марії при костелі. Тримаючи у рота пляшку, закинув міцну шию.

Плечі напружені. На шиї запульсувала жила, видаючи страшну потугу.

Менше тренованого звалило з ніг.

    Зухвалий чортяка!

— Марго, ластівка моя! — не відривав від неї очей, сповненим бісівських спокус. —

Коли  грішити   з тобою  вже будемо? — зіскочивши, рушив прямо до дівчини.

На Риту чари молодика  не подіяли зовсім.  

— Я тобі не Марго! — живенько відплигнула  в бік. — І в мене є принципи…Тому не

строй ніяких планів,  горобчику.

— Принципи? — з тупуватим видом перепитав Поляків. — Синицька у нас дівчина з

принципами.

У-у-у! Слизький тип, схожий на рептилію!

Тільки чого ж тоді Риту так тягнуло до нього? І це лякало, неначе спрацьовувала

внутрішня сигналізація, що сповіщала тривогу.

Зверху вниз подивилась на нього, сплюнувши.

   Хтось інший відчув би себе дискомфортне, Поляків  кинув крізь зуби: 

— Ідіотка!

— Достоєвський  який!

В робочій кімнаті Тараскина з втіхою обгризала курячу шийку,

—  І що? — запитала з цікавістю.

— Вадик  пристає з бридкими пропозиціями!

Ганя не  побачила в цьому ніяких проблем.

  — Так він всім  їх робить ... Не хвилюйся!

Але як тут не хвилюватися, коли  в душі все горить, розривається?

Пройшла година - дві, доки пожежа в Ритиних грудях  не стихла.

Сама ж вона сиділа в інститутської своєї подруги Наді, яка колись була самою

просунутою в їх компанії, а зараз різала овочі на салат. Тому що була вегетаріанкою.

Різала й плакала, переживаючи особисту драму.

Її коханий чоловік Вовчик подався в мандри, залишивши її напризволяще. І хто, скажіть

на милість, буде забирати її з пологового відділення?

Була Надя в самому розквіті здорової вагітності, тому дещо знервованою. Ледь що,

одразу в крик, ображаючись  на весь світ в цілому й на чоловіка Вовчика, зокрема.

— Коханий в відрядженні, — марно втокмачувала подрузі Синицька. — Позавтра

вернеться! І, взагалі! — скричала не своїм голосом. — Ти моя остання надія! —

бухнулась на коліна. — Позич мені свою спідницю з трояндами на шлярці. Піду на танці в

«клітку» І прощавай,  принципи!

Надя оживилась, нібито в неї впхали новий заряд енергії. Посохли сльози:

— О! — з творчою прискіпливістю уставилась на Синицьку. — Тобі потрібен, значить,

модний одяг. 

У Наді — агатові з золотавими крапочками очі, що магічно діяли на чоловіків всіх без

виключення. Був в неї ще коктейль - бар та високе трюмо.

Десять хвилин маніпуляцій —  і Рита не пізнала себе  у дзеркалі.

Трагічні очі, бліде обличчя, рот кольору червоного вина.

Блузка з чужого плеча, що лучить зіслизнути з плеча, й туфлі…

Справжні туфлі для справжньої жінки. На десяти сантиметрових каблуках.

 Видиво з казки.

Фея!

І буде поводитися відповідно.

Ладячись у супровід, Надя накинула на плечі шифоновий шарф, від чого стала схожа на

клумбу з тюльпанами, що зрушила з місця.

Відчайдушне становище вимагало відчайдушних заходів.

—  Після всього розбір польоті! — попередила Надя строго. — Причому у всіх

подробицях!

Рита призупинилася.

— Вперед!  — скомандувала  Надя. 

В освітленому парку вже гриміла музика. Короткими променями в фонтані з жабками

заіскрилася, зашуміла вода. На паркет вийшли пари, вправляючись у повільному танці.

— Дивись туди, не сюди, — зашепотіла Надя. — От, бач, красунчик!

Рита відкинула волоси, що звабливою хмаркою впали на одне плече. Змах вій —

перехопила погляд худорлявого хлопця в зеленкуватій ковбойці.

— Ха! Білобровий!

На щоках сполохнули червоні плями — по боковий хлопець хутко наближався до неї.

— Потанцюємо?

І не встигла Синицька перевести дух, як той, обійнявши її за талію, схопив за праву

руку і вилетів в коло.

— Валера! — представився спрожогу. — Студент сільгоспінституту!

— Маргарита!

-- Квіточка! — привернув в танці до себе. Кров помчалась по жилах з

новою силою: відчула його сильні рамена.

Немов стовп вогню охопив Риту.

-- Як жарко! — промовила через секунду з тугою. — Ох, як  жарко! — в

жаху від самої себе.

Валера, як піонер, тобто, завжди готовий.