Синицька

Неначе вона завинила у тому, що знайденні ними документи мали, не конвертовану в

монету, історичну цінність?!

Кінець літа…Синицька ходила в іменинницях.

— Щоби притягнути щастя,— уточнювала  усезнайка Тараскина, — день народження

слід відмічати стільки разів, скільки місяців у році. Тобто дванадцять!

Рита засумнівалась: її фінанси, так сказати, співали романси.

— Прорвемося! — підбадьорювала   Тараскина.

Напередодні  Рита отримала листівку від Марка з Америки.

Пожалували тітка з домашнім тортом, двоюрідні сестри. Одразу стали  запмтувати про

особисте життя.

 За їх мірками дівка після двадцяти — сільське посміховище, якій нічого не залишалося,

як  “скакати зі скелі”.

У відділі атеїзму — «згуртований  колектив»  Чоловіки прикупили горілки, прекрасна

стать вино. Від іменинниці — консерви, ковбаса, помідори з огірками.

Ікри не видко!

Тараскина з Вадимом витанцьовували усілякі  «па».

Поляків — першокласний танцюрист, Тараскина не пасе задніх також.

В буйних кучерях іменинниці, що усамітнилась, потужне виблискують шпильки з

камінчиками. Вона рум’яна, так і пашить здоров’ям.

З одного боку — їй весело. Мав місце й відтінок гіркоти.

І взагалі, повне сум'яття: очі переплигують з предмета на предмет.  

На костельний двір підоспіла стайка прегарних пташок. З гладким пір'ячком,

кораловими дзьобами. Піднялися в повітря — й фурр!

Натомість красунчиком підгріб Поляків, який вважав, що без пів літра  не вигорить  у

нього  жодна комерція.

— Моя коханочка, все хорошієш? —  Кілька ковтків з пляшки  й

видудлив половину.

Рита пригадала американську екранізацію «Війни та мир», де головний герой ковтав

горілку, стоячи на підвіконні відчиненого вікна.

— Американці, ху! Не вміють пити, — хлопець вискалив в посмішці білі зуби. — Моє

кредо — жити по повній!

-- Шукаючи на голову всяких пригод! —  кинула Рита недбало.

— Краще шукати, аніж їх чекати.

В місцевих колах Поляків, як комета, що з невідомих причин завернула на музейний

небосхил в ареолі незрозумілої слави. Подейкували, що він, бувши на військовій службі,

відбив коханку у командира полку. Потім був комісований за станом здоров’я.