Дамір був привабливим доглянутим підприємцем середніх років. Він полюбляв глянцеві видання для чоловіків, мандрівки, арт-хаусні фільми, вишукану їжу та вино. Він жив у своє задоволення, не вбачаючи жодного сенсу у тому, щоб обмежувати себе бодай у чомусь. Його статки дозволили б врятувати чимало людських життів, оплатити дороговартісні операції, допомогти сирітським будинкам та притулкам для тварин. Проте над усім цим чоловік ніколи навіть не задумувався і, відповідно, не виділив на ці малоцікаві для себе речі ані копійки.
Дамір міг легко вгатити пристойну суму у якості членського внеску до якогось закритого чоловічого клубу. Тільки через те, що у його колі це вважалося статусним та престижним. Міг замовити у ресторані вечерю вартістю у декілька мінімальних заробітних плат, і майже не притронутись до неї, апатично ковиряючись виделкою. Зате, коли перебував у доброму гуморі, міг залишити надзвичайно щедрі чайові офіціантам чи покоївці.
У моменти такої «благодійності» обслуговуючий персонал вважав його неабияким добродієм. Проте він був дуже холодною та прагматичною людиною. Жив лише інтересами власного бізнесу і будь-які життєві досягнення та радощі оцінював виключно у грошовому еквіваленті.
Чоловік був розлученим. Його шлюб із симпатичною фотомоделлю-початківицею тривав три роки. Потім він дізнавався про зраду, чи то із фітнес-тренером, чи то із масажистом, чи то іще з якимось дідьком. Ну не вистачило Вероніці розуму зраджувати тихо, обережно і не у тих місцях, куди її діставляв особистий водій. На той час у них уже народилася донечка Ксенія, якій виповнився всього рочок.
Усіма правдами і неправдами Дамір домігся того, щоб колишню дружину позбавили батьківських прав через суд. Виставив її алко та наркозалежною особою, асоціальною, розпусною, небезпечною для власної дитини. Доньку він виховував самостійно і ставив собі на меті, щоб вона ніколи не виросла схожою на власну матір. Здається, чоловік так загрався у власній вигаданій «правді», що щиро вважав колишню справжнім непотребом. У той час, як єдиним грішком, який дійсно водився за нею, була лише зрада.
Коли Ксенії виповнилося п’ять років, він уперше привів її у приватну дитячу школу танців Інги Тарасової. Про цю школу він знав від своїх бізнес-партнерів – птахів його політу. Адже там навчалися мистецтву танцю їхні діти. Таким чином він був переконаний у престижності закладу. Плюс гугл розповів чимало цікавого про його власницю Інгу Тарасову – триразову чемпіонку світу із сучасних танців. І на фото, і на відео ця жінка виглядала неймовірно привабливо, стримано і водночас пристрасно. Якби парадоксально це не звучало. Її сексуальність була глибокою, ніби трохи прихованою від сторонніх очей. Яскравість і харизматичність скоріше асоціювалася із жвавістю та енергійністю, а не вульгарністю. Вона була повною протилежністю колишньої дружини-зрадниці Вероніки і причаровувала до себе з першого ж погляду.
Проте ще сильніше враження вона справила на Даміра тоді, коли він привів до танцювальної школи свою донечку і вперше побачив Інгу наживо. Танцівниця випромінювала енергію, життєлюбність, жіночність та доброзичливість. Зауважив бізнесмен і те, що маленька Ксенія реагувала на нову вчительку якнайкращим чином. Дівчинка почала більше посміхатися, говорити, ліпше їсти. Куди й поділася її замкненість, яку батько вважав вродженою рисою характеру.
Попри те, що звик брати від життя усе, що хотів і не питаючи, Дамір розумів, що Інга не із таких жінок і так просто її прихильність не отримаєш. Не зважаючи на самозакоханість та завищену самооцінку йому вистачало життєвої мудрості та почуття такту знайти до неї особливий підхід.
Одного разу він підійшов до Інги після занять:
_ Ну як там моя Ксеня? Справляється?
_ Цілком. З її наполегливістю, гарною координацією та гнучкістю в перспективі цілком можна задуматися про успішну кар’єру танцівниці.
_ Для своєї доньки я мрію про дещо іншу кар’єру. _ Не втримався від чесної відповіді підприємець.
_ А я ось про свою ані трохи не жалкую! _ Неконфліктно посміхнулася жінка.
_ Так, Ви – прекрасні у своїй професії. І саме тому я підійшов до Вас із цією приватною розмовою. У мене буде до Вас дуже особисте та делікатне прохання.
_ Слухаю Вас. _ М’яко промовила вона, нахиливши голову трохи до плеча.
_ Із самої юності, ще зі шкільних років я відрізняюся неабиякою незграбністю. Навіть на шкільному випускному зганьбився, танцюючи вальс. Невміння гарно рухатися у танці – мій особистий комплекс. І я би волів від нього позбавитися. Назавжди. Для цього мені потрібна гарна наставниця. А я, в свою чергу, обіцяю старанно та сумлінно виконувати усі вказівки.
На якусь мить Дамір навіть випав із образу самовпевненого та зверхнього господаря життя.
_ Розумію. Але у мене дитяча школа танцю. Якщо бажаєте, я можу порадити Вам когось із колег. Хто проводить заняття із дорослими. _ Відповіла вона.
_ Ні, мені це абсолютно не підходить. _ Одразу ж відмовився він. _ Справа в тому, що я не підпускаю до себе всіх підряд. Саме Ви знайшли підхід до моєї донечки. І я впевнений, що знайдете його і до мене.
І він запропонував таку суму, від якої вона не змогла відмовитися… Ба більше, за три місяці занять, Інга змогла придбати собі новеньку іномарку з салону.
А вже через півроку між ними спалахнув палкий та пристрасний роман. Єдина умова, яку поставив Дамір полягала в тому, що їх стосунки мають залишатися цілком таємними. Вони не демонструватимуть їх публічно. Жінку це більш ніж влаштовувало.
#10465 в Любовні романи
#2490 в Жіночий роман
любовнийтрикутник, перше кохання та зустріч через роки, різниця у віці випробування кохання
Відредаговано: 01.02.2024