Тінь минулого

«Хочеш і надалі працювати в „Блискучих ідеях“, то не дратуй мене, інакше вилетиш звідси зі швидкістю звуку!— Уявляєте, це вона мені! А я в агенції майже з дня відкриття. Ні, вона й раніше була прибацана, а з тих пір, як ти замутила з Загорським, остаточно дах їй знесло». За обідньою перервою Марина скаржилася подругам на Альбіну.

«Не звертай на неї уваги, хай собі біситься на здоров’я. Уявила з себе великого боса», — заспокоювала Таня, відкладаючи тарілку.

«Я б рада не звертати, але ж її кабінет поряд з моїм робочим місцем. Пощастило мені бачити її вічно незадоволену пику», — зітхнула Марина.

«Якби я була дівчиною Загорського, давно б поставила на місце цю нахабу. Вона б у мене шовкова ходила. Не розумію, чому ти терпиш цю зміюку. Чому шефу на вушко не нашепочеш потрібні слова?» — Тетяна ставила Ліку в незручне становище.

«Згодна, хто, як не ти, має вплив на Загорського? Альбіна вже всі межі давно перейшла», — підтримала подругу Марина.

Ліка не могла зізнатися, що насправді в неї немає ніякого впливу на Матвія, адже їх стосунки тривають менше тижня. Поки що в них все добре, і псувати цю ідилію через суперечки стосовно Альбіни дівчина не мала жодного бажання. Альбіна, крім настрою, нічого зіпсувати поки не встигла; Ліка сподівалася, що так буде й надалі. До злісних поглядів і їдких коментарів з боку піар-менеджерки дівчина вже звикла і навчилася реагувати на них більш спокійно.

«Я не хочу використовувати наші з Матвієм стосунки, щоб комусь насолити. Це не мої методи».

«Які ми принципові! Поки ти переймаєшся, як би біле пальто не забруднити, Альбіна нічим не гребує, аби вас з Матвієм розсварити», — наполягала Тетяна.

«Дівчата, мені шкода, що вона свою злість на вас виливає. Впевнена, це через нашу дружбу. Інших Альбіна так не зачіпає», — Ліці дійсно було прикро, що через неї дістається дівчатам, адже вони точно нічим не заслужили такого ставлення.

«Ти за нас не переживай, ми за себе постоїмо, якщо що. Краще сама будь на сторожі. Особисто я не вірю, що вона просто так відступить, точно якусь підлянку готує», — попередила Марина.

«Угу, я теж так думаю. Альбіна так не бісилася з тих пір, як Алла поїхала», — погодилася з подругою Таня.

«Алла?» — Ліка вперше почула це ім’я.

«Колишня наречена шефа. Ти хіба не чула про неї?» — в голосі Тані звучало здивування.

«Ні», — розгублено відповіла Ліка. Чомусь їй було неприємно чути про колишню Матвія, але водночас дівчині кортіло дізнатися про неї більше.

«Ну, це справа минулого, не варто про це зараз», — Тетяна відчула, що сказала зайве, тому хотіла закрити тему.

Але черв’як цікавості вже заповз у думки Ліки, не даючи спокою. Дівчина хотіла почути цю історію, навіть якщо вона їй не сподобається. А інтуїція підказувала, що не сподобається.

«Якщо ти вже почала, то продовжуй. Я маю право знати про минуле свого хлопця», — наполягала Ліка.

«Та звичайна історія. Кілька років тому Загорський мав тривалі стосунки з подругою Альбіни Алою. Це вона, до речі, сама їх познайомила, про що потім сильно пошкодувала. Ходили чутки, що справа йшла до весілля. Ух, Альбіна тоді лютувала», — Марина вирішила взяти справу в свої руки і сама розповісти подрузі цю історію.

«Ще б вона не лютувала! Сама роками добивалася його, а тут прийшла інша і все. Ти пам’ятаєш, як шеф тоді змінився? Він на Аллу дивився як на ідеал. Всім була очевидна його закоханість».

«А що трапилося потім? Чому вони не одружилися, якщо справа йшла до весілля?» — Ліці було неприємно чути про почуття Матвія до іншої жінки, але вона хотіла почути історію до кінця.

«Алла раптом поїхала за кордон, здається, до США», — відповіла Таня.

«До Канади вона поїхала», — втрутилася Марина.

«Але чому?» — Ліка не розуміла логіки цієї Алли. Якщо у них з Матвієм все було так добре, якщо він дійсно її кохав, і справа рухалася до весілля, чому вона поїхала?

«Цього ніхто не знає, але Загорський тоді довго не міг оговтатись. Навіть на агенцію на якийсь час забив. Це був складний час для всіх, крім Альбіни. У неї навпаки все налагодилося», — відповіла на питання Ліки Марина, відриваючи свою каву.

«Це точно! Вона тоді просто ожила, а шеф з тих пір своє особисте життя тримав за сімома замками, доки не з’явилася ти», — підморгнула їй Тетяна.

Решту дня Ліка прокручувала в голові почуте за обідом. Вона розуміла, що це минуле, на яке Матвій мав повне право, але всередині щось неприємно кололо. Думка про те, що в житті коханого чоловіка була жінка, яку він по-справжньому любив і був готовий одружитися, була їй неприємна. Ліка гадала, чи зможе вона колись стати для нього настільки ж важливою, як ця Алла.

Поки що в них все добре. Матвій проводить з нею багато часу, і за короткий період їх стосунків Ліка вже тричі залишалася в нього на ніч. Вона навіть привезла до його квартири деякі речі, на випадок, якщо доведеться на роботу їхати від нього. Обідали вони зазвичай теж разом, сьогодні був виняток, оскільки в Матвія була незапланована ділова зустріч.

На роботі вони, як і раніше, намагалися поводитися стримано, тільки за зачиненими дверима кабінету дозволяли собі трохи пристрасті. Ліка обожнювала ці короткі, нечасті моменти, коли Матвій дарував їй свої поцілунки.

Ліка почувала себе щасливою. Єдине, що затьмарювало це щастя, — страх. Страх, що все може закінчитися. Їх стосунки тільки зароджувалися, і робити довготривалі прогнози було невдячною справою. Дівчина боялася, що казка закінчиться, а вона вже встигла до безтями закохатися. Після історії, яку сьогодні повідали їй дівчата, страх тільки підсилювався, пускаючи свої щупальця глибоко в серце. Ліка дуже хотіла вірити, що їх історія закінчиться хепіендом, а не драмою.