Незручний момент

Біля другої години ночі веселощі закінчилися, і всі розбрелися по номерах, щоб відпочити та набратися сил на завтра. Опинившись у номері наодинці з Матвієм, Ліка відчула, як всередині зароджується хвилювання. Випитий протягом вечора алкоголь трохи притупляв це непрошене відчуття, але не настільки, щоб його ігнорувати. Мовчання між ними лише посилювало напругу, лоскочучи нерви.

“Гарний вечір, правда?” — запитала Ліка, намагаючись розірвати незручне мовчання.

“Ти сьогодні була головною зіркою. Я б здивувався, якби тобі не сподобалося. З усіма потанцювала?” — запитав чоловік, його тон видавав нотки роздратування.

“Ти ж казав, що не ревнуєш?” — за жартівливими підколами дівчина намагалася приховати ніяковість.

“З чого б мені ревнувати? Я переживаю за свою репутацію. Тобі не здається, що фліртуючи з усіма чоловіками, ти виставляєш наші стосунки в не найкращому світлі?” — намагався донести свою позицію Матвій.

“Розслабся! Я ні з ким не фліртувала. Всі нормальні люди спілкуються і сміються, коли їм весело. Я ж не винувата, що ти не вмієш відпочивати, сидів з таким обличчям, ніби на науковій конференції.” На останній фразі вона скорчила смішну гримасу. “Замість того щоб читати мені нотації, краще подумай, де будеш спати,” — додала, дістаючи з рюкзака речі для сну.

“Як бачиш, тут є ліжко, тому нічого вигадувати не потрібно,” — Матвій жестом показав на велике дерев’яне ліжко в центрі кімнати.

“Ти ж не думаєш, що я спатиму з тобою на ньому?” — запитала Ліка, підвищивши голос. “Вибач, пане Загорський, але на це я не підписувалася, тож доведеться тобі знайти інше місце для сну.”

“І де, по твоєму, я маю спати? Чи ти думаєш, у двоспальних номерах передбачена розкладачка?” — Матвій намагався донести нелогічність її слів.

“Мені байдуже, де ти будеш спати. На підлозі можеш постелити,” — Ліка не збиралася відступати. Вона була налаштована відстояти свої особисті кордони. Загорський уже порушував її душевний спокій, і підпускати його так близько було небезпечно.

“Це вже дитячий садок! Ми дорослі люди і зможемо поділити ліжко, воно достатньо велике, щоб ми один одному не заважали.” Матвій, як завжди, керувався раціональним підходом. Ліка розуміла, що він правий. Ліжко дійсно велике, місця достатньо, але сама думка про близькість до чоловіка викликала в ній збентеження. Серце прискорено билося від однієї думки, що він спатиме поруч.

“Я в душ, а ти поки приготуй собі спальне місце. На ліжко можеш не розраховувати.” Вона приклала максимум зусиль, щоб не видати хвилювання.

“От же ж блін!” — Ліка розглядала своє відображення в дзеркалі. Її піжама з величезним надписом “Я сексі” була оригінальним подарунком від подруг. Вона обожнювала цю річ: зручна, приємна до тіла, мила на вигляд, а надпис додавав грайливості. Але показуватися у такому вигляді Загорському... Ще подумає, що це натяк. Чому ж вона не подумала про це раніше? Вона не припускала, що їм доведеться ділити кімнату. А дарма, тепер доводиться думати, як вийти з незручної ситуації. Ліка вже уявляла обличчя Матвія, коли той побачить її в такому вигляді. Чому ж вона завжди виставляє себе перед ним посміховиськом? Глузування з боку Загорського — це останнє, чого їй хотілося.

“Так, потрібно щось придумати,” — бубніла Ліка, спершись на раковину. Вона схрестила руки на грудях, щоб прикрити надпис. “Потрібно тільки пройти до ліжка, а потім вкритися ковдрою.” Здається, непоганий план. А навіть якщо й поганий, іншого все одно нема. Дівчина глибоко вдихнула, щоб зібратися з силами, і потягнулася до дверної ручки.

Закривши за собою двері, вона швидко схрестила руки, щоб Матвій не помітив її вигляд. Виглядало це трохи дивно, але цей жест привернув увагу чоловіка. Він подивився на неї з цікавістю, але нічого не сказав. Натомість поставив Ліку перед фактом.

“Спатимемо на ліжку обоє, я не збираюся лягати на підлогу, це дурня. Не бійся, чіплятися не буду,” — додав Матвій, побачивши, що Ліка збирається заперечити.

“Як хочеш, тільки зберігай кордони, на мою половину не лізь,” — здалася Ліка. Їй зараз не хотілося суперечок, потрібно було забратися під ковдру, а для цього потрібно, щоб він перестав на неї дивитися.

“Щось не так?” — запитав Матвій, помітивши, що дівчина поводиться дивно. Вона застигла біля ліжка з схрещеними руками на грудях.

“Все чудово,” — відповіла вона, занадто швидко, що ще більше підсилювало підозри Матвія. Він повернувся і пішов у сторону ванної кімнати.

Ліка нарешті зітхнула з полегшенням, швидко пірнула під ковдру і натягнула її до підборіддя. Здається, план спрацював.

Коли Матвій в одних шортах вийшов з ванної кімнати, дівчина відписувала в месенджері на повідомлення Сашки. Вона застигла від несподіванки, тримаючи гаджет у руках. Побачити Загорського в напівоголеному вигляді вона точно не сподівалася. Погляд мимовільно затримався на його підкачаному торсі, широких м’язистих плечах, підтягнутому животі, мокрому скуйовджиному волоссі.

“Подобається?” — запитав Матвій, помітивши її погляд.

Ліка відчула, як щоки вкриваються червоністю. Вона почувала себе так, ніби її застукали за якимось непристойним заняттям. “І нащо було витріщатися, що чоловічого торсу ніколи не бачила?” — думала вона.

“Я тебе прошу, чому там подобатися?”

“Невже зовсім нічому?” — Матвій очевидно знущався з неї, отримуючи від цього задоволення.