Нарада

Понеділок розпочався для Ліки не найкращим чином. Вона прокинулася пізно, спробувала швидко зібратися, хоч це було не просто. Ще й дорогою до офісу випадково зламала підбори на улюблених туфлях. Оскільки часу повертатися за іншим взуттям не було, вона пішла в офіс кульгаючи. 

Коли Ліка увійшла до кімнати для нарад, на неї вже чекали всі співробітники, а атмосфера була напруженою. Вона намагалася зберегти гідність, але зламаний підбор не дозволяв їй йти впевнено. Всі присутні, включаючи молодого власника агентства Матвія Загорняка, звернули на неї увагу.

Матвій був справжнім втіленням успіху: високий брюнет, років 32, з карими очима, які випромінювали впевненість. Його спортивна статура і серйозний вираз обличчя робили його недосяжною мрією для багатьох жінок у компанії. Ліка відчула, як у неї перехопило подих, коли він звернув на неї погляд.

" Ви запізнилися," — сказав Матвій, його голос звучав стримано, але з легким відтінком зауваження. "Сподіваюся, це не стане звичкою."

Ліка відчула, як її обличчя червоніє. "Вибачте, я… мала невелику неприємність," — відповіла вона, намагаючись виглядати впевнено. Всі колеги, включаючи Альбіну, менеджера з піару, з цікавістю спостерігали за цим моментом. Альбіна, до речі якщо вірити чуткам, була закоханою в Матвія. Вона знала його з дитинства, адже їхні батьки товаришували, і завжди мріяла про його увагу. Але не схоже, що це взаємно, мабуть тому вона так і біситься. Завжди така зверхня, вдає з себе ледь не головну персону в офісі.

Альбіна, з витонченими рисами обличчя і бездоганним стилем, злегка згорбилася, коли почула зауваження Матвія. Вона завжди прагнула бути в центрі його уваги, і зараз, бачачи Ліку, що з'явилася на сцені, відчула легке роздратування.

Нарада розпочалася, але Ліка не могла зосередитися. Всі погляди,  були прикути до неї. Вона намагалася слухати, але думки постійно поверталися до того, як вона виглядала в цю мить. Чи не подумав великий бос, що вона безвідповідальна? Чи не стала вона об'єктом ще більших насмішок?

Під час наради Ліка кілька разів намагалася втрутитися з ідеями, але кожного разу її перебивали. Матвій, зосереджений на обговоренні проектів, не помітив її спроб. А вона так хотіла реабілітуватися, за сьогоднішній інцидент, до того ж не варто забувати, що в агентстві вона на пташиних правах. Коли повернеться з лікарняного Віра, невідомо чи залишать її в агенції. Це ще більше підкреслювало її відчуття невпевненості. 

Коли нарада підійшла до завершення, Матвій оголосив про нові проекти та плани на майбутнє. "Сподіваюся, всі будуть уважні і відповідальні, адже від цього залежить наш успіх," — сказав він, і Ліка відчула, що його слова адресовані їй.

Коли всі почали виходити, Ліка вирішила підійти до Матвія, щоб вибачитися ще раз. "Матвію Олексійовичу я щиро прошу вибачення за запізнення. Це не повториться," — сказала вона, намагаючись виглядати впевнено.

Він кивнув, але його вираз залишався серйозним. "Сподіваюся, що ви дійсно зможете виправити враження," — відповів він, і Ліка відчула, як серце знову забилося швидше.

Вийшовши з кімнати, вона зрозуміла, що цей тиждень обіцяє бути непростим. Але Ліка була налаштована довести, що вона варта місця в агентстві, незважаючи на всі труднощі та насмішки. 

Після роботи Ліка зустрілася з подругами Олею та Сашею в улюбленому кафе. Вона не могла дочекатися, щоб поділитися своїми враженнями про перший тиждень на новій роботі.

"Ну що, як справи в рекламному агентстві?" — запитала Оля, підносячи до рота чашку з кавою.
Ліка зітхнула, усміхаючись. "О, ви не повірите! Сьогодні була нарада, і я запізнилася... ще й зламала підбори!" — розповіла вона, намагаючись виглядати безтурботно.

"Серйозно? І що ж сталося?" — зацікавилася Саша, очікуючи кумедних подробиць.

"Я прийшла кульгаючи,  всі на мене витріщаються, наче клоуна побачили. Загорняк, наш бос, зробив мені зауваження! Це ж треба, вперше боса на очі побачила, і тут таке. Уявляю, що він подумав про мене. А мені ж враження хороше справити треба, інакше не бачити мені роботи в “Блискучих ідеях”." — Ліка зітхнула, згадуючи той момент. 

“Так, дійсно не дуже добре вийшло” - Погодилася Саша.

“Ну я думаю в тебе ще буде час виправити перше враження.” - Заспокоювала Оля.

"Ой дівчата, він такий серйозний, як айсберг! Холодний і неприступний, але дуже гарний."

"Ого, айсберг? Це ж страшно!" — вигукнула Оля, сміючись. "Ти ж не загубилася на його крижаній території?"

"Він дійсно справжній тиран, всі його бояться!" — підтвердила Ліка. "Я ще жодного разу з ним особисто не спілкувалася, але всі навколо шепочуть про нього."

"О, я можу уявити, як ти там почуваєшся!" — сказала Саша. "Але, може,  він не такий уже й страшний?"

"Можливо," — зітхнула Ліка. "Але поки що він виглядає так, ніби готовий заморозити будь-кого своїм поглядом Добре, що я не працюю безпосередньо з ним."

"Тобі потрібно просто бути собою! Не бійся, адже ти ж не пінгвін, який боїться айсберга!" — сказала Оля, сміючись.

Ліка засміялася у відповідь. "Так, але я не хочу, щоб він подумав, що я якась недолугість. Я намагаюся справити враження."

"Якщо він справжній тиран, то, можливо, йому потрібна людина, яка зможе розтопити цей лід!" — додала Саша.