Глава 8

Я прокинулася в своїй кімнаті. Що сталося? Мені було складно фіксувати погляд, тому я не одразу побачила чоловіка у білому халаті, який схилився наді мною, і ще всіх жителів цього приміщення. Чому так погано, що цей чоловік тут робить? Не зрозуміло, але у мене є шанс все узнати. 

— Що зі мною сталося?— запитала я перше, що прийшло на думку. 

—ти була в обмороку, і ми тебе рятували.

— Що? — здивовано пролепетала я.

Який ще обморок, вони з мене знущаються!? Може це я чогось не пом'ятаю?

Найлегше в пам'яті спливав момент, коли я пустила молнію, всі розійшлися по кімнатах, і... Невідомо. Просто невідомість, пуста клітинка, темрява, ну просто нічого. 

Мої роздуми перервав чоловік. Я тільки зараз помітила, що він протягує мені склянку дивного напою, що приємно пахнув. Це була вода, змішана з якимись ягодами і травами. Я зробила невеликий ковток, і моє горло немов розквітло. Стало так приємно, що я прижмурила очі. Ніколи такого не відчувала, навіть від гарячого чаю і кави. Я швидко випила весь зміст склянки.

У цей час чоловік вийшов з кімнати і мене прорізали наскрізь 4 погляди. 

—Ну і що з тобою сталося?— запитала Маріза.

—Це вже я повинна у вас спитати..—обурено пробурмотіла я собі під ніс.

—Що ти пам'ятаєш?— запитав Кирило.

—Як ми пішли на тренування, потім я випустила блискавку, всі розійшлися по кімнатах, а далі — нічого.

—Отже.. Дуже гарно!— несподівано похвалив мене хлопчик.—Отже, ми пішли в академію. Потім, ти почала відчувати неймовірну втому і впала в обморок. Я був поруч, тому підхопив тебе на руки і доніс до нашої кімнати. Далі ми покликали сюди лікаря, він зцілив тебе і підготував лікувальний напій з ромашки, голубики та кусочків м'яти. Ну а далі ти вже пам'ятаешь.— закінчив свою розповідь Кирило.

Я злякано відкрила очі, хоча дивуватися було мало чому. Він поставив мене в глухий кут. Раніше я ніколи не впадала в обморок, і навіть не уявляла як це, бути без свідомості, а зараз я просто відключилася? Дивно якось це все. Коли ж я перестану жити здогадками й повністю дізнаюся про цей будинок? Ех, ну не судилось мені спокійно жити, не судилось..

—ми пійдемо на пари, а ти залишишся тут.— повідомила мені Варя.— якщо щось трапиться — звертайся.

Я перевернулася на своєму ліжку щоб знайти зручніше положення. Треба було б поспати, а то я щось занадто втомлена після цих всіх недо-пригод..