Глава 6

Ми прийшли до спортивного майданчику. Там вже зібралися всі жителі кімнати та ще з десяток інших учнів. Ми пройшли на середину майданчику так, щоб мене та директора було видно з всіх сторін. 

—Тірам, підійди до мене та створи дві кам'яні статуї. —несподівано сказав Адор.

Хлопчик слухняно виконав завдання та пійшов назад на своє місце. Тепер була моя черга.

—Ася, вистави руки в сторону одної кам'яної споруди та уяви, що ти ламаеш її. Спробуй це завдяки різним стихіям.

Я встала так, щоб мої долоні були виставлені в бік статуї. Перше, що я уявила, це була вода, так як вона була мені найближча. Я почала старанно уявляти як з моїх рук витікає прозора рідина та змиває кам'яну статую з шляху. Але яке було моє розчарування, коли я розплющила очі, і не побачила ніяких змін. Як і була споруда— так вона і залишилася. Треба спробувати щось інше. Потім я уявила вогонь, далі вітер, а потім землю, нічого не спрацювало. Прийдеться пробувати інші стихії.. Я плавно потягнула одну руку до неба, а потім уявила, як у статую попадає молния, і різко, разом з нею знизила руку у минулу позу. Я розплющила очі, і побачила, як кам'яну споруду пронизує електричний струм. Від цього дійства в мене збилося дихання, і я, з округленими очима і широкою задоволеною усмішкою спостерігала, як статуя розвалюється від молнії. Так, закони гравітації та фізики тут явно поступаються магії. 

Я повернулася до спостерігачів, щоб подивитися на їхню реакцію. Німі злякано обіймала Варю, та відповідала так само, але заради того, щоб заспокоїти свою подружку, а не із за переляку. Кирило захоплено дивився на мене, від чого я стала більш розгубленою. Деякі злякано дивилися на місце, де недавно була статуя, а деякі просто роздивлялися мене та реакцію інших. Я повернулася до Адора. Він дивився на мене з дуже великою цікавістю, а потім промовив одними тільки губами:

—Бідна дівчина.. — а потім почав нормально говорити та поясняти свої емоції та емоції інших. — Дар молнії є тільки у декількох людей на землі, він ДУЖЕ рідкий. Якщо у людини є такий дар, то це означає, що вона повинна дуже багато пережити.. Але нікому не відомо, багато хорошого чи поганого. 

Він закінчив свою розповідь, і його хвилювання передалось мені. У якому сенсі "багато пережити"? Тобто той, хто розподіляє магію вже знає мою долю? Як же хочеться, щоб він все мені розповів. 

Я навіть не помітила, як майже всі розійшлися і тільки я і хлопець з моєї кімнати стояли посеред майданчика. До мене чомусь нагнало дуже сильну втому, мабуть, це із за першого використання магії, але я намагалася не зважати на це почуття та як найшвидше дістатися свого ліжка. Я пройшла середину шляху, як почала засинати на ходу. Мізг не намагався пручатися, та потихеньку відключав всі клітини мого тіла. Це не було схоже на магію, скоріше на сильне перенапруження. На останній секунді своєї свідомості я відчула, як хтось підхоплює мене до себе на плечі. Найближче до мене був тільки Кирилл, тому не складно було здогадатися, що це саме він вирішив дотягнути мене до кімнати.