Отже, напередодні Новорічної ночі, Тай сидів на диванчику у студії і спостерігав. Сера була дійсно професіоналом. Це було видно по тому, як вона виставляє світло, як обирає ракурси. Наречений Айлін запізнювався, тому вони почали без нього, робили сольні кадрі. Сері подобалась Айлін, вона була відкрита, приємна, працювати з нею було самим задоволенням. До того ж, Айлін Різ була професіональною моделлю, того не було ніяких проблем із тим, як поставити її у кадрі. Сері подобалась Айлін. А Таю подобалась Сера.
Він спіймав себе на цій думці, коли зрозумів, що посміхається дивлячись на те, як посміхається вона. Ця дівчина подобалась йому з першої їх зустрічі. Звичайно, лише візуально, адже вони не спілкувалися. Її коротке волосся, кольору перлів, сірі очі, глибокий погляд. І коли вперше їм видалась можливість поспілкуватися… вона до біса його роздратувала. От так взяла і жбурнула йому в обличчя ту правду, від якої він намагався відмахнутися, за сотнею виправдань. І, можливо, якби вона йому не подобалась, він би взагалі ніяк не відреагував на її слова. Але він відреагував і дуже бурхливо. І його бісило, що вона права. Тому, він мав розставити всі крапки у кожному реченні.
Зараз же, Сера посміхалась, працюючи. Вона любила свою роботу. І у роботі вона була ще гарніша. Тай сам того не розуміючи, дивився тільки на неї, вдивлявся у її посмішку. Але вираз її обличчя змінився рівно у той момент, коли у студію зайшов він.
- Любий! – Айлін повисла на шиї у свого нареченого, - тебе вже підготували? Ти так запізнився… Серо, це мій наречений.
- Алекс, - видихнула Сера.
- О, то ви знайомі? – здивувалась Айлін.
- Так, - чоловік обійняв її, - ми давнішні знайомі. Давно не бачились, Сера. Як справи?
- Все прекрасно, - голос Сери був рівним та спокійним, - працюю.
- Алекс, ти маєш розповісти мені звідки ви знайомі! Обов’язково!!! Вимагаю! – Айлін по дитячому надула губи, - ти ніколи не розповідав мені, що знайомий з таким популярним фотографом.
- Коли ми познайомились, я ще не було відомим фотографом, - посміхнулась Сера, - давайте продовжимо роботу! Шеф Соне попереджала, що ми обмежені в часі!
- Ой, так! У вас же сьогодні корпоратив! – схопилась Айлін, - Соне запросила і нас! Тому, поговоримо там!
Її обличчя, емоції, голос, рухи… наче нічого не змінилось. Але Тай відчув, що Сера напружена, як натягнута струна. Вона наче примусила себе продовжити роботу. А коли все скінчилось, вона продовжила посміхатися, говорити, наче нічого не відбувалось. Коли вона збирала камеру, а Айлін з Алексом переодягалися, Тай не витримав.
- Хей, ти в нормі? – запитав він.
- Так, - відмахнулась Сера, - а що?
- Просто… не знаю, як пояснити… - Тай затнувся.
- Значить і не потрібно нічого пояснювати, - дивлячись йому в очі, посміхнулась Сера, - все ок.
- Ну, якщо ти так кажеш… - відповів Тай.
Але у її посмішці було забагато сталі.
***
- До дна! – бокали весело дзенькнули, - святкуємо!
- Шеееф, а де Сера? – запитала Айлін, - наче ж ще хвилину тому була тут!!!
- Ооооо… Сера – моя головна біль, ніколи не втримати на місці! – закотила очі Соне, - поїхала додому, сказала, що має натхнення попрацювати.
- І ви відпустили її?
- Я мала! Коли вона так каже, значить, дійсно натхнення, їй не можна його впускати!
- Он як… - Айлін знову надула губи, - сподіваюсь, побачити її до від’їзду.
Тай мовчки дивився у свій бокал. Поряд із ним сидів Алекс, який вже добре хильнув соджу.
- Хмм… нічого не змінюється у цьому житті, - всміхнувся він.
- Що ви маєте на увазі? – не зрозумів Тай.
- Сера… завжди вона була така. Її робота, її захоплення завжди були важливіше за будь-що.
- Ви добре її знаєте? – не втримався Тай.
- Оооо… ми зустрічалися, - Алекс сьорбнув соджу, - охх… до чого ж незвичний смак!
- Зустрічалися? Ви і Сера?
- Так, майже вісім років разом були, - гордовито промовив Алекс.
- Зустрічалися вісім років? – Тай не міг приховати подиву, - але… і ви… не одружилися?
- Звичайно, ні. Ну, розумієш… Сера не та дівчина. Вона класна, хороша, в нас із нею було багато спільного… з нею класно було проводити час, але одружитися… Ні. Якось бажання так і не з’явилось. Інша справа Айлін… подивись на неї… вона просто янгол… Я закохався, як тільки побачив її…
- Сера була просто зручною для тебе? – Тай відчував, як у грудях все закипає.
- Можливо, - байдуже відповів Алекс, - а що?
Тай різко вдарив по столу рукою, привернувши до себе увагу навіть із сусідніх столиків.
- Вибачте… - сказав він, - маю йти. З’явились деякі справи.