Глава 17. Арі

Я із зусиллям розплющюю очі. Схоже останні кілька годин була канвою для шиття.

- Ох! - Протягую я і піднімаюсь. Тео схоже заснув, підклавши одну руку під підборіддя, а іншу протягнувши далі. Я посміхаюся на це і забираю зайве волосся з його обличчя. Пальцями повільно проводжу по підборіддю, щоках, носу, повіках, доторкуюся і до густих брів. Нахиляюся до Тео і чмокаю його в щоку, той у відповідь посміхається, проте не прокидається.

Піднімаюсь не з першого разу. Розумію, що треба в туалет. На щастя, йти недалеко, тому з цим справляють швидко. Коли повертаюсь назад, то бачу як Едді і Лора цілуються. В шоці відкриваю рот. Як так? Всі цікаві події проведу без свідомості! Рушаю робити собі сендвіч. І як тільки направляю його до рота, як до мене підскакує Тео.

- Ти отямилася! - Я аж з переляку підстрибую ледве не давлячись.

- Вибач, не хотів! - Не перестає посміхатися Тео.

- Бачу настрій щасливий! - Дивлюся на хлопця.

- Да так! - Відмахується юнак, роблячи собі бутерброд.

Схоже Тео не знає, що я агент і знаю, що ці емоції означають. Просто хтось дуже щасливий, що я отямилася. Аж занадто! Емоції так і випирають!

- Слухай, можеш не ховати, те що ти радий моєму виздоровленню. - Піднімаю на юнака погляд. - Я таких,як ти, за верству бачу! Скажи про це прямо!

Проте Тео показує радість зовсім іншим способом. Хлопець доторкується рукою до мого підборіддя, великим пальцем заставляючи мене глянути на нього. Карі очі відразу нагадують про те, що я не заварила собі каву з шоколадом. І те, що взагалі не проти з'їсти шоколадку.

 Зазвичай в таких випадках йде поцілуй, що далі і відбувається. Поцілунок ніжний, але вже в той час починаю розуміти, що Тео його чекав дуже довго. Терпів, терпів і ось цей момент і настав. 

"Тужився, тужився і нарешті викакав!" - Як каже моя мама. Треба до речі подзвонити до батьків. Бо з цією ситуацією зовсім про них забула.

Тео доторкується рукою до мого обличчя, поцілунок сильнішає. Мій сендвіч падає на підлогу. Я обнімаю хлопця. Так проходить якийсь час. Коли Тео віддаляється від мене, і ми вже сутикаємося носами, щоб перевести дух, я кажу.

- Схоже треба робити новий сендвіч! - Умію всю романтику звести нанівець.

Тео відсторонюється і киває на це. Я піднімаю сендвіч з підлоги. Бам! Відправляється в смітник. Правило п'яти секунд вже не дійсне. Так багато пилюки, що краще зробити новий.

- І що це таке було? - Я питаю, спостерігаючи як Тео робить сендвічі.

- Нууу! - Затягує хлопець, а потім відповідає. - Просто коли постійно проходиш час з дівчиною, яка тобі подобається, то починаєш закохуватися.

- Так я тобі подобаюся? - Здивовано підняла одну брову вверх.

- Ба більше, в моїх планах як це все закінчиться, хочу на тобі одружитися! - Посвятив мене цими новинами Тео. І простягнувши сендвіч рушив з іншими бутербродами в сторону Лори та Едді. - А втікати, як бачиш зараз нікуди! Ми під завалом! - На ходу викрикнув той.

-Дякую, що посвятив мене в свої плани! - Відповіла я.

- Нізащо! - Донеслося до мене.

Я відкусую сендвіч і в той же момент чую дзвінок телефону.

- Напевно Тіша! - Кажу і про себе я і вгадую, як тільки беру трубку. - Привіт.

- Привіт! - Відповідає та.

- Як справи? 

- Нуу!  - Починає та, але в цей же момент на екрані з'являється Стів. Я аж давлюся.

- Стів! - Я в шоці дивлюся на друга. - Що це з тобою?

- Не побачив міну, зате зрозумів як це дивитися на світ одним оком. - Підморгнув мені ще цілим оком хлопець.

Да я можу сьогодні спокійно поїсти?

- У вас там все нормально? - Наливаю собі води.

- Супер! - На екрані з'являється Зак. - Влаштували твоєму Гілберту свято. Взірвали одну з його точок! Рознесли там все! - Почав емоційно пояснювати хлопець. 

- Він не мій! - Добавила я.

- А ще я створив новий вид пуль, тому містер Вілсон не довго буде тут керувати! - Продовжив Зак.

- Зак, що ти там придумав, мені вже страшно!

- Та лише зробив так, що пуля змогла розчинитися в організмі і випустити різні речовини в кров. Короче, Гілберт жжере себе сам! Згниє швидко і ефективно. Зсередини!

- Зак! - Я в шоці дивлюся на друга. Уміє юнак дивувати.

Телефон передали Стіву, який продовжив.

- У нас в плані знищити всі точки нашого мера. Розібратися з Чорною Маскою. Тому все під контролем! - І вже спокійніше. - А ти як там? Бо не міг дозвонитися до тебе, після того як розмовляв з тобою останній раз. Переживав.

Я розказала про Чорних Масок, Едді, Лору і Тео. Стів уважно мене слухав.

- Да, ну і ситуація! - Почухав потилицю той. - Так що будете робити?

- Не знаю. - Чесно, без поняття.

- В будь-якому випадку будьте обережними! - Почав Стів. - Навіть якщо Чорні Маски ще десь бродять по центру, не залишався сама.

- Залишишся тут, коли один хоче одружитися... - Пробуркотіла я.

- Це хто? Тео? - З'явилася Тіша. - Слухай, а скинь його інстаграм!

- Тіша! - Пробуркотів Стів і згодом добавив. - Тоді ми відключаємося, як будуть новини, то зв'яжемося.

Дзвінок виключився. Я простояла так ще кілька секунд я вирішила, що перед тим як дзвонити до батьків, спочатку поїм, а вже потім подзвоню. Бо так нічого нижче стравоходу не потрапить.

Випивши каву, я пішла до пуфіків. Зручно вмостившись, набрала номер мами. Одні гудки. Тато. Те саме.

- Надіюсь, в них там все добре! - Зітхнула я, і написала в телеграм. Може як не почують дзвінок, то хоча б прочитають повідомлення.

- Арі! - Почула як мене зве Тео. - Можеш глянути?

Біля одного з телевізорів, який вцілив, стояв натовп. Тео, Лорі, Едді та ще кілька людей. Побачила і дівчат, Роуз і Джен. Схоже, ті кудись ходили гуляти.

На душі якось стало неспокійно, проте я піднялася і підійшла. Тео пропустив мене поближче. На екрані виднілися новини.

Чорт! Тільки не це!