Глава 12. Тео

Я раз-у-раз дивляюся на Арі, розмовляючи з Маром, якого недавно витягнув з-під завалів. Дівчина спочатку сиділа на телефоні, а потім схоже до неї подзвонили по відеозв'язку, і вона почала говорити.

-...а потім, уявляєш, не встиг і оком кліпнути, як опинився знизу під купою оцього! - Мар показує в сторону бетону та заліза, з якого його витягли. Вдалині десь починається стрільба. І щось дуже схоже, що це десь у нас в центрі, ніж на вулиці.

-...короче, так і не встиг познайомитися з дівчиною... - Каже хлопець, і я киваю, роблячи вид що слухаю.

Крики посилюються і схоже направляються до нас.

- Лежати! - Знову крик, а за ним і вистріл.

Бах! З другого поверху до нас стрибає чоловік в масці. Маска дійсно якась дивна, схоже, що частина її побувала у люмісцентній білій фарбі. Круто і страшно одночасно.

- Я сказав всім лежати! - Кричить Чорна Маска і стріляє в різні сторони. Я падаю на підлогу, тільки Мар не встигає. Червона пляма малює свої візерунки на білій футболці хлопця. Юнак розкриває рот, щоб захопити більше повітря.

- Я сказав ЛЕЖАТИ! - Повторює Маска.

Мар хапає повітря ротом, видно рана серйозна. І ось хлопець падає на коліна, а вже згодом і повністю на підлогу. Очі закриваються. Мар помер.

В той же момент як з'явилася Маска і почала стріляти, Едді прикрив своїм тілом Лору і впав разом з неї на підлогу, затуливши її своїм тілом. Роуз та Джен, з якими я познайомився трохи пізніше, міцно обійнявши одна одну так же опинилися на завалах.

І ось оглядуючи територію вже трохи під іншим кутом, все ж всім же сказали лежати, я шукав Арі. Лора, яка обняла Едді і поклала голову на його груди, бо страшно. Дівчата, які в страху цілувалися одна з одною. Ну дякую, що хоч без сексу! Але її ніде немає! І все ж повільно оглянувши територію, побачив Арі біля пуфіків. Дівчина лежала на животі. І схоже, що без свідомості.

Я глянув на Маску, але той на мене не звертав жодної уваги. Тому зіхнувши тихо і повільно поліз до Аріни. Їй-Богу, як людина-павучок через завали пробираюся.

- Арі! - Я потряс її за плече. - Агов! - Нуль реакції. 

Обережно перевернув дівчину на спину. Блін, схоже рана кровоточить. Я глянув на Лору в надії що та допоможе. Близько хвилини ми мімімою перемовлювалися. І врешті-решт лікарка піднялася на коліна під шетопотіння Едді.

- Лора, що ти робиш?

- Я сказав лежати! - Направив на жінку автомат Маска.

Лора різко підняла руки, проте відновивши дихання від шоку, почала розмову.

- Слухайте, як вас там? Містер Маска? Чорна Маска? Просто Маска? - Швидко заговорила Лора.

- Просто Чорна Маска! - Кивнув той, але зброю так і не відвів.

- Слухайте, мене звати Лора і я лікар. Огледіться, тут дуже багато ранених, яким необхідна допомога. - Жінка показала рукою на людей. - Будь ласка, дайте змогу мені їм допомогти!

- Ха! - Засміявся Чорна Маска. - Який сенс їм допомагати, якщо все одно ви всі помрете?

- Може тому що таким тупорилим це не зрозуміти! - Піднявся вслід за Лорою Едді.

- Едді! - Тихо простогнав у відповідь. І хоч я погано знаю цього чоловіка, проте його харизма і чарівність допомогли йому знайти друзів навіть будучи тут під завалом в розважальному центрі. Тому дуже не хотілося втрачати такого друга.

- Хто назвам мене тупорилим? Ти? - Чорна Маска під гнійні тиради Лори до Едді, наблизився до бородача.

- Ні, блін, інопланетянина! - Хмикнув на це Едді.

- Ти розумієш, що я зараз тебе по стінці розмажу, а мізки твої роздавлю в кулаці.

Бородач тільки посміхнувся. Я простежити за діями чоловіка і зрозумів, що той витягнув з кармана Чорної Маски електрошокер. Божевільний! І бац! Різко піднявся і стрільнув в шию. Маска задьоргалася, проте це не заважало Едді вилучити в того всю зброю, яку можна було найти і кинути її в різні сторони.

Мені теж перепало. Пістолет. Я покрутив його в руках і оглянув чи є пулі. Є. Супер.

- Ховайтесь! - Крикнув Едді, і заховавшись за Чорною Маскою почав стріляти по ворогах. Я і ще кілька сміливців долучилися до нього. Лора разом зз дівчатами та ще декількома заховалися за завалами.

- Йоу! - Стріляв я, увійшовши у раж. В сенсі захопившись стрільбою. Бо далі вже робив викрутаси. То стріляв через спину, то крутячись від куль пуляв в різні сторони. Піу-піу! Слухайте, а стріляти з пістолета в реалізації наживо більш крутіше, ніж ото у VR-реальності чи ще десь там.

Але більшість Масок заховалися у схованках зализувати свої рани. Тому стрільба закінчилася.

- Ед! - Під ойкання бородача, стукнула чоловіка по плечу і згодом полегшено засміялася. Едді відпусив Чорну Маска, яка впала на завал. Так як стрілянина була жорстокою, навряд чи той, що був під маскою вижив. Проте Лора оглянувши відповіла, що рани глибокі, проте чоловік буде жити. Просто зараз той без свідомості.

- Цікаво, що це за гадюка таке зробила? - Бородач нахилився щоб зняти маску, а згодом викрикнув. - Ах ти падлюка! - Кинув вже саму маску (річ) кудись а бік. - Мразота! А ще друг називається!

- Знаєш його? - Лора нахилилася до тіла.

- Це мій друг, точніше вже колишній. Я з ним раніше працював! - Едді штовхнув його ногою. - Бидло!

- А як звали твого друга? Повинно ж в нього ім'я бути?

- Ерік. - Буркнув на це Едді.

Лікарка зітхнула і попросила перенести постраждалого до однієї з колон. На якийсь час Лора тільки і займалася ним, проте не в її силах було зробити щось більше, все ж це була не лікарня, повернулася назад до всіх.

- Я вколола знеболююче Еріку. Якийсь час той буде спати, все ж рани серйозні.

- Спати?! - Хмихнув про себе на це Едді, тому тільки фиркнув, дивлячись на свого вже колишнього друга. - Заснеш тут після цього! - І рушив кудись.

- Ед? - Крикнула Лора, але бородача вже не було видно.

Я цей весь час сидів біля Арі і за цим всім тільки спостерігав. Тут така драма розвивається, що мама не горюй! До нас згодом підійшла Лора.

- Ну що тут? - Лікарка доторунулася до рани Аріни, піднявши футболку вверх. На якийсь час утворилася тиша.