За три дні до виборів.
Я просипаюсь у ліжко, вже знаючи свої плани на день. І потягнувшись, встаю і рушаю душ. Плани дуже прості і насичені. По-перше, це деталізувати свою програму щодо виборів. Адже згодом всі програми претендентів на крісло мера буде оголошено в інтернеті. А пунктів в мене ох як багато.
По-друге, місіс Стейсон вже другий місяць вмовляє мене, щоб я став нареченим для її доньки. Жіночка багата, гроші має вдосталь. Ви не уявляєте наскільки величезну суму я виклав за те, щоб влізти в списки кандидатів. Тому впевнений, що увіллюся в компанію Стейсонів і отримаю як мінімум п'ятдесят відсотків. За Аріну не переживав, бо знаючи що в мене на неї є, та швидко згодиться на це. Звичайно довелося попотіти, щоб отримати таку інформацію, але це того коштувало.
По-третє, в мене величезні плани на це місто. І навіть якщо я не виграю у цій битві, то знаю що треба зробити, щоб залишитися у виграші хоч десь.
Швидко привівши себе в порядок, йду снідати. Поживний сніданок і чашка міцної свіжозвареної кави. До роботи готовий. Виходячи з приміщення я то і зустрічаються наклейки масок та короткі девізи про про те, що хочуть, те що мають і те що є. Віддираю один плакат і забираю з собою. Теж мені "Чорні Маски"! Хоча схоже з ними мені вдасться об'єднатися в команду, сюдячи, що цілі у нас однакові.
- Ви розумієте, що ми йдемо в одному напрямку? - Промовив я співбесіднику.
Чорна Маска посміхнулася і добавила.
- Що ви пропонуєте?
-Три "М". Місто. Можливість. Майбутнє. - Загнув я по черзі три пальці. - Три "З". Зміна. Зброя. Заробіток. - Відпив віскі і продовжив. - Три "С". Страх. Сила. Свобода.
- Згоден! - Протягнула руку для стискання Чорна Маска.
- Думаю, ви знаєте що, коли і як робити. - Я піднявся із-за столу.
- Тільки...
- На вказану адресу вас діставлять все необхідне! - Я кивнув Масці.
- Тоді переживати нема чого!
Я посміхнувся і рушив на роботу.
Ну з одним ми розібратися. Тепер розроблення програми. Як згодом мені сказали мої працівники, все має вийти пречудово.
- Містер Вілсон! Пропоную добавити у вашу програму ще цей пункт! - Один із помічників показав мені на комп'ютер.
-Добавляй, Генрі. Як кажуть, залучають по максимум, відпускають по мінімум! - Хитро посміхнувся, дивлячись у вікно.
- Містер Вілсон! Через годину у вас зустріч з сім'єю Стейсонів. - Протараторила мені секретарка.
- Добре! - Відказав їй я, продовжуючи займатися програмою.
Хвилин через тридцять я рушив на зустріч. Місіс Стейсон була параді. Вона так всіх гостей зустрічає? Обмінявшись люб'язностями з хазяєвами будинку, ми рушили у вітальню. Через кілька хвилин до нас приєдналася і Аріна. Схоже, що її теж здивував вигляд жінки.
Згодом всі рушили на кухню. Стіл був вишуканий. Аріна видно відразу розмістила мої таємні замисли, бо відсунулась від мене на максимум. І тарілку з собою приходила. Місіс Стейсон почала розпитувати про мене, розказувала про мою майбутню наречену. Проте коли Аріна про все дізналася! Ото був цирк! Я з насолодою за цим спостерігав. Проте коли дівчина зібралася втекти, то прийшлось трохи її притормозити. Фото роблять чудеса.
Ми стоїмо у вітальні. Аріна дуже зла і сердита. І її "Що ви хочете?" поневолі мене заводить. Ну я їй і пояснюю про те, що хочу одружитися і те, що хочу отримати п'ятдесят відсотків від компанії її батьків. Звичайно не обійшлося без погроз.
- А інакше... Ці фото побачать містер і Місіс Стейсони.
- Це шантаж! - Ставить руки в боки дівчина. Називай як хочеш.
- Іще добавити крадіжку з сейфу в твого батька... - Треба давити далі. - Оброблені фото із заміною обличчя... Секс по телефону... - Можна продовжувати і продовжувати!
- Досить! Я зрозуміла! - Звичайно, зрозумієш. Шантаж - це серйозне діло. До нього треба підходити відповідально
- Якщо не хочеш щоб ця інформація потрапила в пресу і на телебачення ти повинна виконати кілька прохань. По-перша, без викання. По-друге, вже зараз називаєш мене коханий і те, що ти хочеш вийти заміж. І по-третє, не заважай мені. А інакше... - Пауза. - Містер і Місіс Стейсони! - Вирішив надавити на дівчину батьками.
- Я згодна! - Як тут не згодишся.
Наступний день я розбирався з програмою. Вдома працювалося якось краще. Від роботи відволік мене дзвінок у двері. Я був здивований побачивши Аріну. Симпатичне плаття, яке спокусливо відкривало оголені ноги з широким глибоким вирізом. Фантазії було де розгулятися. Звичайно її не чекав. Ось і сюрприз. Будучи гарним хазяїном запропонував випити. Аріна відразу вибрала якнайкраще. Коли все підготував то побачив її на другому поверсі. В якийсь момент мені здалося, що вона прийшла щоб знищити компромат. Але я був швидший, тому операція не вдалася.
Бачте, оцінює де буде жити. І їй простір розширяй. Ідилію перервав дзвінок у двері. А це хто? Якийсь хлопець настоював на тому що за цим адресом була зумовлена піца, і що все вже оплачено. Дивно, я нічого не замовляв. Може, Аріна? Проте все ж після розмов піцу взяв. Ну раз хто заплатив і адреса наша, то можна їсти.
Аріна чекала мене на першому поверсі. І після розмови ми рушили їсти. Розмова перейшла у залицяння, і я потягнувся до дівчини. Аріна не оцінила моїх дій. Довелося змінити кімнату на іншу. Ну а вже там діло пішло швидше. Крику було чутно на весь дім!
Проснувся я один. Схоже, Аріна втекла після вчорашнього. Не знаю коли, але її ніде не було. Що ж треба вставати і йти в душ.
Тишу перервав мобільник, який не затихав.
- Слухаю!
- Містер Вілсон! Схоже, що частина вашої програми якимось чином опинилася в інтернеті! - Почала секретарка.
- Дідько! - Лайнувся я. Схоже, що сніданок переноситься на пізніше.
День весілля і виборів.
Я стояв біля дзеркала і крутив в руках телефон. Адже лише одним нажаттям кнопки я міг відправити всю інформацію про Аріну в інтернет. Треба тільки підключитися до комп'ютера.
- Містер Вілсон! - Стукає і заглядує в кімнату Генрі. Час настав.