Як я опинилася вдома без поняття. У ванні просиділа цілу вічність, намагаючись змити з себе цей день. У допомогу пішов навіть найміцніший алкоголь. Так пройшов залишок мого дня.
Зранку я проснулася свіжою і бодрою. Хоч і з диким похміллям. Привівши себе до тями, вирішила глянути щось по новинах. Говорили про нову вакцину від вірусу. Бо минулі вакцини не дуже допомагали від хвороби, бо навіть щеплячись людини продовжували хворіти. А це була якась супер-пупер крута.
- Брехня! - Фиркнула я і виключила телевізор, кинувши пульт на ліжко.
І вже готуючи сніданок, згадала про флешку. Тому подзвонила по відеозв'язку до друзів.
- Привіт!
- О, хай! Як справи? - Привіталися інші.
- Пам'ятаєте, що відбулося зі мною, ото коли я була нареченої в одного багатого мільйонера. Отого, що обожнював все червоне.
- Йой! - Закрила рота руками Тіша.
- Ти про те, що... - Почав Зак.
- Ага.
- Це хто тебе так? Гіл? - Запитав Стів.
- Ось тобі ще одна причина, чому я не збираюся виходити заміж. - Пояснила я.
- Ти ж розумієш, що не всі чоловіки такі! - Підняв брову вверх Стів.
- Знаю. Тільки від цього щось не легшає. - Зітхнула я. І вже згодом добавила. - Що там з флешкою і комп'ютером Гілберта.
- Тут все супер. Почистили всі можливі джерела. І знайшли дещо цікаве. - Почав Стів.
- І що?
- Зустрінемося в піцерії, бо Зак вчора так і не зайшов за піцею. - Відповіла Тіша.
- Чого б це?
- При зустрічі пояснимо.
- Це із-за того Зак такий мовчазний?
Ті двоє закивали головами у відповідь.
- Тоді до зустрічі.
Що цікаво знову Зак натворив?
До мене подзвонила мама, запрошувала глянути на місце, де буде весілля. Може в мене якісь ідеї щодо цього будуть. Ну як кажуть, територію треба розвідати. Одягнувшись вже в улюблені штани і топік з кросівками, вийшла на вулицю. Вийшла прогулятися. По дорозі до місця проведення весілля побачила якусь блондинку і хлопця, які цілувалися. Зітхнула. Ну не спішу я шукати відносини.
Місце і правда було шикарне, врахувавши, що це було на повітрі. Відкрито і круто.
- Привіт! - Я поцілувалася з мамою і обнялася. Ця мамс мені більш подобалася, ніж вчорашня. Простий, проте все одно шикарний одяг, мінімум макіяжу.
- Ну як тобі? - Мама показала мені територію.
- Круто.
- Є якісь ідеї, чого тут не вистачає. - Похоронної музики і гвоздик парної кількості. - Багато квітів.
- Хм. А ти права. Вибирай, які хочеш. - Мама протягнула планшет з сайтом для замовлення квітів.
Супер. Замовила багато різних сортів, не забула і про гвоздики. В корзину кинула маленький вінок для похорон. Так треба. І зробила замовлення. Більше робити тут не було чого, тож відправилася на зустріч з друзями.
- Хай! - Я підійшла до своїх, і ми обнялися.
- Ніхто нічого не замовляв, всі тебе чекали! - Пробуркотів Зак.
- А що сталося з Заком?
- Він зустрів дівчину своєї мрії, в них був неймовірний секс з БДСМ. І вона вирішила зробити йому клізму. Ну і...
- А звідки ви це знаєте?
- Зак забув зняти навушник.
Я так розумію жаркий секс був не тільки у Зака, але ще й тих двох.
- Зате всі були задоволені.
- Не всі. - Почав Зак.
- Чого б це? - Ну хлопець мені і пояснив шепотом. Як я ржала! - Більш не будемо давати тоді довгі огірки! Але ж витягли!
- Витягли, то витягли.
- Тепер ти знаєш, що відчувають хлопці, що цим займаються.
- Задоволення! - Відповів Стів. - Ти просто в цьому новичок.
-Добре, що будемо замовляти? - Перевів тему на інше Зак і підкликав офіціанта.
- Я хочу піцу "Папероні". - Показала я в меню.
-Тоді я "Гавайську". - Відповіла Тіша.
- Я з ананасом. - Відказав Стів.
- Тоді моє замовлення - це піца "Барбекю".
- Будете щось пити?
Кожен замовив по стаканчику лимонаду.
- Так що за інформацію ви знайшли? Все одно чекаємо поки все зроблять. - Поцікавилася я.
- Ну... Схоже на те, що Гілберт збирається стати мером міста. Через два дня якраз будуть вибори. У нього дуже величезна і гарно опрацьована професіоналами програма. Тільки є одне але... - Почав Стів.
- Думаю, що не всім сподобатися ці зміни, якщо все таки цей містер Вілсон стане мером. - Добавила Тіша.
- В сенсі?
- Завтра вивісять змінені програми кандидатів. Я трохи пошуршав на комп'ютері і добавив дещо від себе. Треба готуватися до того, що буде бунт як не завтра, то в день виборів. - Відпив з стакана лимонад Стів.
- Я, до речі, до своїх вчорашніх пригод попросив свого знайомого агента, щоб той облазив будинок Гілберта. Щоб точно знищив все. Все ж може є щось в друкованому вигляду. Тому переживати не треба. Знищено все. І в інтернеті, і на комп'ютері і в друкованому вигляду. - Відказав Зак.
- Дякую!
- Значить будемо чекати весілля. - Промовив Стів.
- "Весілля" - Виправила коханого Тіша.
- Аа, точно.
І ось наближалося весілля. Я встигла вибрати собі плаття. Тіша допомогла із запасним варіантом одягу.
І ось день настав. День мого весілля і виборів мера.
Я стою біля дзеркала і дивлюсь на своє відображення. В кутку стоїть захований вінок. То для Гілберта. Напам'ять. Все одно після розпису він піде на вибори. Буде з чим йти.
- Пора! - Чую голос матері. З Богом!
Я зітхаю і щоб заспокоїтись, випиваю бокал віскі. Фух. Спускаюсь по сходинках. Хоч будинок і арендований на кілька днів це не заважало мені принести алкоголь й інші речі. На вулиці лунає музика. Не знаю, як вам ця весільня музика, а я б поставила б Hans Zimmer. "Interstellar" or "time"! Чи щось подібне. А потім забабахкала похоронну під кінець.
І ось мене зустрічає тато. Веде за руку. Схоже, що чоловік розуміє, щоб буде далі. Розуміє і підтримує. Я підходжу до Гілберта. Навіть не зважаючи на те, що він зробив, мені довелося все одно з ним зустрічатися. На жаль. Зупиняюся і стаю біля нього. Тато відходить вдаль. Недалеко бачу і своїх друзів. Стів вирішив, що показуватися їм у відкриту не треба, тому разом з Тішою і Заком стояв недалеко.