Під захистом серця

А потім Катя заснула в його обіймах, з блокнотом на животі й усмішкою на обличчі.

Настя з Катериною сиділи на балконі, загорнуті в пледи. У руках — тепле какао, а між ними — нічне місто й спогади.

"Ти пам’ятаєш, як ти перший раз зайшла в наш офіс?" — тихо запитала Настя, посміхаючись.

"Пам’ятаю. Сором’язлива, в дешевій кофті й зі страхом в очах..."

Катя опустила очі.
"Я боялась тебе. Ти була наче легенда."

"А тепер ми п’ємо какао, і я несу твоїм дітям подарунки ще до їхнього народження."

Вони засміялися. А потім Настя додала:

"Ти вже зовсім не та дівчинка, що прийшла на стажування, Катю. Ти — частина нашої історії."

Катя кивнула, очі трохи вологі:

"Але без тебе… я б не наважилась. Ти — як старша сестра, якої в мене ніколи не було."

Настя тихо притисла її до себе:

"І завжди будеш мати мене. Як і вони — маленька принцеса та її лев."

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше