Розділ 46 — Королівська новина

У кабінеті було напівтемно. Лише м’яке світло екрану УЗД мерехтіло в кутку. Катя нервово перебирала пальці, лежачи на кушетці. Микита сидів поряд і міцно тримав її за руку, хоча насправді... це він нервував більше.

— "Все буде добре," — прошепотіла вона, — "я поруч."

— "Це мені тобі казати…" — відповів Микита з усмішкою, але в очах палала тривожна ніжність.

Лікар підняв погляд, кивнув і мовчки увімкнув апарат. Звуки серцебиття заповнили простір, ніби хтось під'єднав їхні емоції до гучномовця.

Лікар підняв погляд, кивнув і мовчки увімкнув апарат. Звуки серцебиття заповнили простір, ніби хтось під'єднав їхні емоції до гучномовця.

— "От… бачимо одне серцебиття…"

Катя й Микита затамували подих.

— "А ось… ще одне."

— "ЩО?!" — одночасно видихнули обоє.

— "Так. Вітаю, у вас двійня."

Катя перевела погляд на екран. Дві крихітні фігурки. Два пульсуючих сердечка. Два чуда.

— "Один хлопчик…" — лікар нахилився трохи ближче, — "а інша — дівчинка. Принц і принцеса. Рідкісні королівські близнюки. Ідеальна гармонія."

Катя не змогла стримати сліз. Микита просто мовчав, вперше не знаходячи жодного слова.

— "У нас буде донька… і син…" — шепотіла Катя, і здавалося, що світ став легшим, добрішим.

— "Це… найкращий день мого життя," — нарешті вимовив Микита, нахиляючись до неї, — "і найкраща казка. Тому що вона реальна. І вона — з тобою."

Увечері Катя напише в щоденнику:

"Я мріяла, що кохання врятує. Але не думала, що принесе одразу два серця, які битимуться разом із моїм."