Катя стояла в аптеці, стискаючи в руках маленьку коробочку з тестом. — Це просто перевірка. Стрес. Харчування. Все що завгодно, — шепотіла вона собі. Але руки тремтіли. І навіть аптекарка, здається, відчула її внутрішню бурю.
Додому вона йшла повільно, мов під дощем — хоча сонце сліпило очі. Микита залишив на кухні записку:
На нараду. Повернуся після шостої. Зроби собі тост, я знаю, ти знову нічого не їла. 💙
Вона сіла на ліжко. Погляд на тест — одна смужка, пауза, друга… з'являється.
І з’являється все в голові:
Його усмішка.
Його м’які "добре, котику", коли вона втомлена.
Його родина, яка вже стала її.
— Микито…, — прошепотіла вона, тримаючи тест як щось неймовірно тендітне.
Вечір. Він зайшов у квартиру з пакетами. — Я купив морозиво! І ще кудись тебе хочу повезти в п’ятницю — сюрприз!
Катя сиділа на дивані. Вона сховала тест у скриньку з їхніми листами — саме туди, де колись зберігала бабусину записку.
— Ти втомлена? Щось не так?
— Ні, — усміхнулась Катя. — Просто… дуже люблю тебе.
— Я тебе теж, — сказав він і, нічого не підозрюючи, поцілував її в маківку.
А в голові Каті крутилось одне:
Коли сказати? На свято? Після поїздки? А раптом він здогадається раніше?
Вона подивилась на нього — такого простого, щирого, справжнього. І подумала: — Можливо, завтра. Або… просто сьогодні вночі, коли він засне, і я шепочу: “ти станеш татом…”
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
